Багато років перекладаю я Амоса Оза. Ця робота, як і саме спілкування з ним, приносить мені невимовну насолоду. Тому що Амос - перш за все - поет. І його мислення, його письменницькі прийоми - це мислення поета. Може бути, саме тому йому вдалося з такою віртуозністю і глибиною відтворити образ мислення ізраїльтян в цілій плеяді найскладніших людських характерів. І, може бути, саме тому такою ніжністю і тонкістю відрізняються створені ним жіночі образи.
Але є ще один аспект прози Амоса Оза, який мене завжди вражає: її "руськість".
... Пам'ятаю, як за десять років до написання цього есе, ще під час моєї роботи над першим перекладом повісті "До самої смерті", я це відчув і сказав Амоса, що він пише "по-російськи". Сумно усміхнувшись, Амос тихо вимовив: "Колись мій покійний батько казав мені про це. Але я відмахнувся, мовляв, я уродженець Єрусалиму, кіббуцнік, солдат, ізраїльтянин кожною своєю клітинкою - звідки б у мене ця" російськість "? А ось, ти диви, треба було мені дожити до тих часів, коли приїдуть євреї з Росії, вивчать іврит, прочитають мої книги, відчують і уловлять в них те, що було так зрозуміло моєму батькові, який народився в Росії, добре знав російську культуру і російську літературу ".
Амос Оз - член редколегії російськомовного журналу "Континент", куди свого часу запросив його покійний В.Е.Максімов і де вперше за межами Ізраїлю був надрукований російською уривок з його книги публіцистики, статті про івритської літературі.
"Чорний ящик" - це сьома книга Амоса Оза, перекладена мною. Російською та українською мовами вже вийшли в світ повісті "До самої смерті", "Сумхі" і роман "Мій Міхаель". Але "Чорний ящик", з його багатоплановістю і багатозначністю, з його бездоганно тонкої індивідуалізацією не тільки характерів, а й стилю кожного з героїв, - справжній виклик перекладачеві.
Я сподіваюся, що читач оцінить складність героїв цього "роману в листах" і неординарність ситуацій, в які вони потрапляють.
Упевнений, що він відчує тонкий аромат озовской прози і насолодиться поліфонічністю роману, який викликав стільки суперечок в ізраїльській та зарубіжній періодиці і заслужив самі схвальні відгуки місцевої і світової критики. "Чорний ящик" давно став бестселером і був удостоєний численних премій, зокрема - премії "Феміна", що присуджується Французькою академією. І, звичайно ж, читач знайде в цій книзі і те, що вище я назвав "русскостио" прози Амоса Оза, і не тільки тому, що колоритна особистість Володі Чудонского, "царя", "козака" (інші епітети читач сам знайде в тексті роману) - уродженця Російської імперії, виписана рельєфно і яскраво, але, головним чином, тому, що, зрілий майстер, Амос Оз в цьому романі, по-моєму, творчо слід кращим традиціям російської літератури - традиціям Ф. М. Достоєвського, А. П.Чехова, Л. М. Толстого.
І ще одне. Цей переклад виглядав би зовсім по-іншому, що не зведи мене доля з чудовим єрусалимським літератором Інною Шофман, яка вдумливо і уважно поставилася до рукопису перекладу і вклала чимало душевних сил, щоб текст в найбільшою мірою відповідав не тільки "букви", а й - передусім всього! - духу оригіналу. Довгі години провели ми з нею за обговоренням російського і івритського текстів, прагнучи досягти максимальної адекватності в російській перекладі. Низький їй за це уклін і моя сама сердечна подяка.
Отже, дорогий читачу, попереду - нова зустріч з чудовим ізраїльським письменником. І, сподіваюся, не остання.
В мовчанні нічному не здригнеться навіть лист.
Лише слух душі моєї болісно гострий.
Лише треба мною плач твій шулікою навис.
Як над видобутком, крила розпростер.
Іду, втрачений, тривогою млоїмо,
І, як сліпець, що збитий зі шляху поводирем,
Я чую: час голосом твоїм,
Дражнячи, кличе мене з усіх боків.
У твоєму ридання морок, в ньому жертовна кров.
Особа приховавши і все відкинувши разом.
Ти в плач свій ховаєшся - під гіркий цей дах
В нестямі, в тузі, втрачаючи розум.
"Плач". З поеми Натана Альтермана "Веселощі жебраків".
Д-ру Олександру А. Гідон
Університет штату Іллінойс