кандидат юридичних наук,
експерт-юрист Інституту законодавства і
ДЕГРАДАЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ
Мова будь-якого народу - найважливіший компонент його національної культури, засіб вираження національного і особистісного самосвідомості. Мова як специфічне соціокультурне явище формується протягом багатьох століть - сховище тисячолітнього досвіду народу, його культури і одночасно передумова і умова існування нації [1].
«Питання про російською мовою як державною мовою Російської Федерації - один з ключових у мовній політиці сучасної Росії. Російська мова, будучи основою духовної та художньої культури російського народу, формує і об'єднує націю, пов'язуючи покоління, забезпечує спадкоємність і постійне оновлення національної культури. Сприйняття російської мови в інших країнах, і культурах багато в чому залежить від його стану, його функціонування в суспільстві. Російська мова як державна, виконуючи консолідуючу роль в російському суспільстві, є головним засобом міжнаціонального спілкування народів Росії, сприяє їх зближенню, взаємному духовному збагаченню, забезпечує зв'язок з міжнародним співтовариством, зі світовою культурою. Російська мова є однією з основ російської державності. Тому державна підтримка російської мови відповідає стратегічним інтересам Росії »[2].
В останні роки російська мова зазнає негативних впливів, до яких відноситься:
- зниження мовної культури в засобах масової інформації та публічних виступах, включення в літературну мову жаргонізмів;
- невиправдане використання запозичень з іноземних мов.
Зняття заборон на використання в засобах масових комунікацій стилістично знижених, вульгарних слів і виразів - одна з основних причин огрубіння російської мови.
У Російській Федерації відсутня повноцінне законодавче регулювання захисту російської мови і культури мовлення. і це не могло не позначитися на сучасний стан російської мови як державної мови. Так, в останні роки в зв'язку з глобалізацією і розширенням світових інтеграційних процесів помітно збільшилося використання в пресі і в публічних виступах офіційних осіб сленгу, невиправданого запозичення іноземних слів і виразів.
Наведемо приклад. Для обслуговування членів парламенту Японії є різні дослідницькі, довідкові адміністративні служби, велика бібліотека. Бібліотека парламенту налічує близько 4 млн книг за фахом, і близько 2 000 дисертацій, причому, завдяки комп'ютеризації, депутати швидко отримують будь-яку цікаву для них довідку. В бібліотеці працює понад 150 осіб, які готують проекти виступів для депутатів (з урахуванням індивідуальних виразів, зворотів мови, дикції). Депутати Японії - освічені люди, що не дозволяють публічно використовувати в своїй промові ненормативну лексику. Крім того, парламент в Японії кваліфікований. Це пояснюється тим, що всі депутати зобов'язані приступити до підвищення юридичної кваліфікації відразу після обрання. У Росії ж депутати не прагнуть ні до якої кваліфікації. В результаті безліч законів, які приймаються суперечливі, поняття в основному даються невірні, через що неправильно трактується закон і пов'язані з ним нормативні акти. Наприклад, в Японії встановлена відповідальність за юридичну грамотність висунутого депутатами матеріалу, яку несе законодавче бюро тієї палати парламенту, в яку вноситься законопроект.
На шпальти преси і телебачення проникають слова, які прийнято називати нецензурними. Вони як би входять в звичайний оборот і набувають характеру загальновживаних, що не можна визнати нормальним. По-перше, це згубно позначається на вихованні молоді. Якщо вчителі та батьки пояснюють дітям, що певна частина лексики не може вживатися публічно, оскільки ображає людську гідність, а з екрану телевізора несуться саме ці слова, то дитина буде слухати не батьків, а «героїв» телевізійних передач.
Ось що говорив апостол Яків про гріхах мови: «Подивися, невеликий вогонь так багато речовини запалює; і мова - вогонь, прикраса неправди. це - зло безупинне він повний отрути ... »(Як. 3, 5-8).
Звичка до лихослів'я спотворює моральний вигляд людини, заважає його залученню до культури, вважається ознакою духовного і морального розкладання людини.
Церква вважає, що лайливі слова ображають душу, є гріхом. Сквернослов не тільки віддає свою душу у владу бісів, а й впливає на стан душі оточуючих його людей. Лихослів'я озлоблює його, він не щадить ні сором'язливості жінок, ні дитячої чистоти [3].
Не тільки релігія, езотерика, але і наукові дослідження довели шкідливу дію лихослів'я на того, хто говорить і оточуючих. Як вид інформації лайливі слова негативно позначаються на здоров'ї людини, змінюючи його свідомість і навіть генетику, спадковість, скорочуючи життя і притягаючи хвороби.
Доктор біології, академік медико-технічних наук П. Горяєв дослідним шляхом встановив, що хромосоми білка містять всю інформацію про будівництво живого організму. Через численні експерименти він довів, що генетичний апарат будь-якого живої істоти однаково реагує на зовнішні впливи, викликаючи зміни в генах [4].
Як це відбувається? Відомо, що людина складається більш ніж з 75% води. Слова, сказані людиною, змінюють структуру води, вибудовуючи молекули її в складні ланцюжки, змінюючи їх властивості, а, отже, змінюючи генетичний код спадковості. При наполегливому негативному впливі слів відбувається видозміна генів, які впливають не тільки на саму людину, а й на його потомство. Видозміна генів прискорює старіння організму, сприяє різним захворюванням і тим самим скорочує термін життя. І навпаки, доброзичливі слова покращують генетичний код людини, затримують старіння організму і збільшують тривалість життя [5].
Інший вчений, доктор біології. 17 років займався проблемою взаємозв'язку між словом і свідомістю людини. З математичною точністю він довів, що не тільки людина володіє енергетикою, але й кожне його слово несе енергетичний заряд, впливає на наші гени, або продовжуючи молодість і здоров'я, або наближаючи хвороби і ранню старість [6].
Таким чином, було доведено, що в поганому слові таїться величезна руйнівна сила. І, якби людина могла бачити, який потужний негативний заряд, немов ударна хвиля вибуху бомби, поширюється на всі боки від кепського слова, він ніколи не сказав би його [7].
Лайка як би закодована на шкідливий вплив, ураження людини, може супроводжуватися негативними мислеобразами, викликаючи часто енерго-інформаційне зараження. За езотеричним поняттям багато лайки є давніми назвами демонів зла потойбічних, інфернальних світів. Промовляючи лайливі слова, ми притягуємо і демонічні сили, які згубно впливають на здоров'я і самопочуття. Чим більше і частіше ми лихослів'я і сердимося, тим гірше справах собі і всім навколо. При цьому лихослів'я і лайка заразливі, як інфекція, інформаційний вірус [8].
Слід погодитися з пропозицією доктора юридичних наук, професора. який вважає, що висловлювання, що ображають людську гідність, повинні бути визнані ненормативними. Наприклад, на закритому засіданні Державної Думи може бути прийнятий федеральний закон про ненормативну лексику і обмеженнях на її вживання. Тільки тоді ми зможемо позбавити себе від нескінченної кількості судових позовів.
Ці тенденції, проникаючи в сферу державного управління. засоби масової інформації, можуть за певних умов завдати шкоди і інтересам національної безпеки Росії.
Істотним чинником, що сприяє більш широкому поширенню в сучасній російській мові термінів і слів іноземного походження, є активний вплив на російське суспільство західної культури, особливо в сфері економічної діяльності, бізнесу, політики та інформатики.
Цим процесам в значній мірі сприяють засоби масової інформації, в першу чергу газети, журнали, радіо - і телепередачі, призначені для молоді.
У багатьох російських журналах і газетах широко використовуються англомовні запозичення, причому характерні не для літературної мови, а для американської масової культури: «шоумен», «хітпарад», «іміджмейкер» і ін.
У Законі Російської Федерації від 01.01.01 р № 2124-1 «Про засоби масової інформації» [9] відсутні норми, що стосуються використання державної мови Російської Федерації, хоча саме ЗМІ повинні стати регуляторами російської літературної мови, стежити за чистотою мови.
В даному законі можна було б передбачити статті про дотримання норм російської мови як державної мови Російської Федерації, що стало б логічним розвитком, наприклад, ст. 4 «Неприпустимість зловживання свободою масової інформації», доповненням в розділі II «Організація діяльності засобів масової інформації», в розділі VII «Відповідальність за порушення законодавства« Про засоби масової інформації ».
Помітно посилився вплив західної термінології в сфері фінансово-економічної діяльності, що пояснюється підвищеною увагою працівників цієї галузі до західних методів ведення ділових операцій, а також появою в Росії великої кількості навчальних центрів, факультетів та інститутів, що мають прозахідну орієнтацію в науково-методичної області діяльності. Однак, як показує практика, багато слова іноземного походження люди неправильно розуміють. Після фінансової кризи був проведений експеримент з першокурсниками МГУ, Міжнародного університету. Їм пропонувалося в письмовій формі дати коротке визначення слова «дефолт». Приблизно з 90 учнів лише 12 змогли правильно пояснити значення цього слова.
Погіршення стану російської мови в нашій країні багато в чому пов'язано з недоліками його викладання в середніх і вищих навчальних закладах, нестачею в школах викладачів російської мови і літератури.
Недостатня розробленість нового покоління навчально-методичної літератури з російської мови, недостатній випуск словників, довідників, науково-популярної літератури про російській мові призводить до неефективності навчального процесу і зниження мотивації до вивчення російської мови.
Відстає від реальних потреб суспільства система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів і викладачів російської мови перешкоджає якісному викладанню цього предмета в середній та вищій школі. Нерозвинена система дистанційного навчання російській мові і слабке використання перспективних інформаційних технологій не дозволяють задовольнити в повній мірі потреби особистості і суспільства в цій сфері.
Недосконалість системи мовної підготовки іноземних фахівців перешкоджає експорту послуг російського освіти.
Відсутність нормативно-правової бази оцінки рівня володіння російською мовою іноземними громадянами знижує мотивацію до його вивчення і звужує сферу його застосування в освітній, культурній, політичній і підприємницькій діяльності.
Відсутність нормативно-правової бази функціонування національної системи оцінки якості володіння російською мовою російськими громадянами призводить, зокрема, до зниження професійного рівня працівників у всіх сферах народного господарства.
У Державній Думі розробляється проект федерального закону «Про державний стандарті загальної освіти» [10], в якому на освоєння федерального компонента державного стандарту загальної освіти, що включає навчання російській мові і літературі, передбачено виділення не менше ніж 75% від загальної кількості навчального часу, відведеного на освоєння державного стандарту загальної освіти за очною формою освіти.
Ухвалення даного федерального закону при правильній організації навчального процесу дозволить забезпечити необхідну якість викладання російської мови в школі.