Справжні благородні [ред]
Історично слово «сер» було зарезервовано в англійській мові для осіб благородних кровей. Отримавши з монарших рук титул баронета або лицаря, щасливець додавав перед ім'ям жадане слово з трьох букв. Дружина щасливця ставала, ясна річ, «леді», а ось прізвище вони автоматично втрачали!
Капітан Очевидність натякає, що за словом «лорд» слід не зовсім прізвище, а назва феодального титулу. Сер Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль - тому «сер», що наслідний лицар Наіблагороднейшего Ордена Підв'язки (нових членів туди не приймають з 1917 р), але при цьому титул герцога Мальборо віддав старшому братикові. Тільки Уїнстон - самий великий британець в історії, а хто чув про його братика, крім вузьких фахівців з історії? # 91; 3 # 93 ;. «Лорда Томсона» ніколи не було, а був-таки «лорд Кельвін».
Військові і поліцейські [ред]
Однак, крім указів та іншого формального титулування, існували ще британські армія і флот! Офіцери, починаючи з лейтенанта, за визначенням ставали благородними, тому солдатикам треба було називати їх «серами», а їх дружин, природно, «леді». Сержанти і інші субалтернов ображалися і вимагали взаємності! З армії звичка звертатися до старшого за званням «сер» просочилася в поліцію і навіть в бізнес. Так що тепер у салоні економ-класу стюардеса говорить вам: «Поставте багаж під сидіння, сер».
Ну і Сполучені Штати Америки, де теж революція, і плювати вони хотіли на британський етикет! У сільській місцевості, особливо на Півдні, дітворі втовкмачували з молодшого шкільного віку, що кожен, хто прожив років на 10 більше, - автоматично «сер» або «мем». Хоча в XXI столітті «їх звичаї» розбовталися, і дивовижна звичка сходить нанівець.
Тільки, заради бога, не називайте співробітницю поліції «леді». У Британії можете отримати штраф за образу, в Америці чи Австралії - навіть кийком по нирках, тому що «леді» в звичайній мові - це іронічно-панібратське «дамочка»! # 91; 4 # 93; Звернення до жінки-офіцера, що в армії, що в поліції, - виключно «мем»!
Почім опіум для народу? [Ред]
А ще є такий інститут, як Церква, в ієрархії якої сам чорт ногу зломить (вибачте за дурну жарт). Церковних чинів багато, і звернення до них всім різні. Звичайно, служитель культу - НЕ пихатий аристократ і навряд чи вважатиме неправильне поводження до себе за образу, особливо від неосвіченого мирянина, але все-таки їх плутати теж не слід. Перерахуємо скопом для всіх християнських конфесій:
- Звернення до монахів, в тому числі схимонахом - «брат» або «сестра», можна з ім'ям: брат Мікеле, сестра Пелагія. До послушникам - те ж саме.
- звернення до диякона - батько диякон, мати служебницю (зараз такого титулу немає, але в в древньої церкви I-VIII століть диякониси були).
- звернення до ігумена (настоятеля) - ваше високопреподобіє, батько ігумен / мати ігуменя, просто батько (ім'я) / мати (ім'я). У разі ігумені можна просто «матушка». Увага: простих черниць «матушками» не називають! Проста черниця - «сестра»! Кажуть «матінка» - автоматом на увазі мати-настоятельку.
- звернення до нерукоположенному (т. е. не має священицького сану) служителю монастиря, на кшталт келаря або скарбника - батько келар, батько скарбник і т. п.
- звернення до ієрея (католицькому або православному священику) або ієромонаху - ваше преподобіє або батько (ім'я): батько Володимир. У православних ще популярні «батюшка» і кличний відмінок старослов'янської мови - отче # 91; 5 # 93 ;. Увага: не існує титулу «іеромонахіня»! Пан Акунін, вчіть матчастину: ієромонах - це ієрей + монах, а ієрей (священик) - тільки чоловік.
- Звернення до протестантських священиків обох статей - ваше преподобіє, в третій особі - преподобний. В інших конфесіях це теж буде нормально, але у протестантів поширене більше. Взагалі у протестантів тьма звернень і всюди різні, але «пастор» + прізвище (не ім'я!) Буде правильним у разі будь-якого протестантського священика.
- До речі, до революції до православних священиків поза храмом було прийнято звертатися просто по імені-по батькові.
- Звернення до протестантських священиків обох статей - ваше преподобіє, в третій особі - преподобний. В інших конфесіях це теж буде нормально, але у протестантів поширене більше. Взагалі у протестантів тьма звернень і всюди різні, але «пастор» + прізвище (не ім'я!) Буде правильним у разі будь-якого протестантського священика.
- Звернення до єпископа - найпочесніший. У православних можна «владика» (в кличного відмінку старослов'янської мови - владико).
- Звернення до кардинала, архієпископа і митрополита - ваше високопреосвященство.
- Нарешті, звернення до глави Церкви, папі римському або патріарху - Ваша Святосте.