Часто тут виникають суперечки - як назвати дитину. ось, знайшла одну статтю чудову
Російські імена єврейського походження
З особистими іменами у радянських євреїв виникали деякі проблеми (а для тих, хто залишився в СНД, вони залишилися і понині). Не так щоб дуже великі, були й серйозніші - новсе ж. Дійсно, як назвати дитину? Традиційні іменанаподобіе Сари і Абрама, якими користувалися тисячоліття, сталізвучать «не в тему», або, вірніше, звучати як дражнилки. Доводилося підлаштовуватися під російські імена, а й це було непросто. Вони не завжди вдало поєднувалися з біблійним батькові та зрадницької прізвищем.
Однак, як завжди, євреї пристосувалися. Вони стали віддавати перевагу іменаобщепрінятие, стало бути, «російські», «як у всіх», але в той же час іне зовсім, з легким відтінком Іноземна: Альберт, Марк, Аркадій, Едуард, Жанна, Елла. Або ж вдавалися іноді до маленькомуакустіческому обману: дитина замість Моше нарікають Миша, замість Баруха- Борис, замість Рифки - Рита. Звичайні російські імена. І в той же час-майже єврейські. Немає проблем.
Але що ж таке обичниерусскіе імена? Не будемо займатися ономастикою, просто вспомнімізвестние факти. У більшості випадків російські імена ведутпроісхожденіе з грецької мови (Микола - «переможець», Василь - «цар» і т. Д.) Або - багато рідше - з латинського (Валентин - «міцний», Інокентій - «невинний»). Істинно слов'янських імен у росіян так мало, що їх можна перерахувати по пальцях: Володимир, Світлана, Людмила, всілякі «слави» - Святослав, Ярослав та ін. Ось, мабуть, і все.Славянское походження інших імен вже сумнівно. Олег (Ольга), Гліб, Ігор, ймовірно, прийшли в Росію разом з варягами. Вадим ( «останній російський слов'янин», як значиться у Лермонтова) - імяперсідское. Неросійське походження російських імен цілком зрозуміло: дітей нарікала при хрещенні церква, релігія прийшла на Русь від греків, і, зрозуміло, колишні, «язичницькі», імена були викорінені і заменениФіліппамі і Олександрами. Згодом прийшлі імена настільки обрусіли, що ніхто не замислюється тепер про їх походження і сенс.
Средімножества вживаних нині в Росії імен ми виділяємо «настоящіерусскіе». У нашому уявленні це імена, що йдуть з глибинки, з надр, сермяжное, прості, православні, народні, не зіпсовані модою, освітою і іноземщиною, ті, що носили, наприклад, персонажі пьесОстровского: Авдей, Агей, Савелій, Іван, Гаврило. Придивімося до німпрістальнее.
Імена давала православна церква - це вірно. Алевін нарікала дітей на честь стародавніх біблійних праведників або святих імученіков. А святі ці, в свою чергу, нерідко отримували іменаопять-таки в честь біблійних героїв і пророків. Останні, як можнодогадаться, були євреями, і тому єврейські імена проникли в російську (та й, звичайно, не тільки в російську) мову і міцно там окопалісь.Некоторие з них Росія прийняла майже без змін, інші ж узнатьне завжди просто: спочатку вони переінакшили на грецький лад, потім наславянскій. Однак, придивившись, можна вгадати в Яремі пророкаІеремію, а вже в Ісаї впізнати Ісаю багато простіше.
Тепер нам зрозуміло, яким Еліша ( «порятунок в бога») перетворилося в російського Єлисея, знакомоговсем за казкою Пушкіна про мертву царівну і сім богатирів. Тут кстатісказать про поєднання букв «ель», яке часто зустрічається як на початку, так і в кінці імені.
Воно позначає «Бог». Наприклад, Рафаель це «зцілення боже». У російсько-грецької традиції закінчення «ель» звучить як «мул»: Михайло ( «хто як бог»; той же сенс має ім'я Михей), Гавриїл (т. Е. Гаврило) і т. Д. Останнє має в своєму корені слово «Гевер» - «чоловік і означає« чоловік божий ». Так що знамениті рядки «Служив Гаврило пекарем, Гаврило булки іспекал» цього імені явно неподходіт.
До цієї ж групи належить ім'я Данило (Данило) - «суддя божий» (слово «дан» означає «судив»). Знавці Біблії пам'ятають, як Данило майстерно розсудив пригода за Сусанной (Шошаною) істарцамі, що стало предметом картин багатьох першокласних живописців, в тому числі російських (нечастий випадок, коли біблійний сюжет дає поводізобразіть оголене жіноче тіло). До родини на «ель» належить іЛазарь (Еліазара - «допомагає богу»).
Невимовне ім'я Богапередается ще буквою «хей», якій іноді передує літера «йуд». Врусском мовою ці літери справді не вимовляються або ж звучать какокончаніе «ія» або «йя»: Захарія (Захар) - «пам'ятає бога», Єремія (Веремій) - «піднесений богом» (літери «р» і «м» складають корінь слова «піднімати»; наприклад, «рама» - «висота»). Ім'я Ісайя (Ісай) означає «божа порятунок» (чи знає про це Олександр Ісаєвич Солженіцин?), ААвдей - «раб божий» (в івриті йому відповідає ім'я Овадія). «Авад» -це раб; родинно йому слово «авода» - робота; втім, хто в Ізраілене знає цього слова?
Як то кажуть, де Авдей, там і Матвей.Что спільного у Матвія з яєчнею? Нічого. Приказка так прямо і говорить: «Не плутай божий дар з яєчнею». Матвій по грецьки називається Матфей (наприклад, «Євангеліє від Матвія»). «Ф» в Матфее - це не «ф», а «фіта», яка по-грецьки називається «тет» і звучить як «т». Додайте доцього непряме позначення імені бога «х», і отримаємо «Мататеяху» - «божий дар». Знаменитий історик Йосип бен Мататеяху, записаний врімскіх метриках як Йосип Флавій, в радянському паспорті значився бипросто як Йосип Матвійович.
Видатний художник XVII векаНікітін, який створив всесвітньо відомі фрески в церкві Іллі-пророка вЯрославле, носив ім'я Гурій. Ім'я досить поширене. Самийпопулярний в Росії водевіль називається «Лев Гурич Синиця». Про Львепоговорім потім, а Гурій означає на івриті «щеня», «левеня» .Получается, що Лев Гурич - це «лев - син левеняти». Як би чувствуяету нісенітницю, Ленінградський театр комедії, яким руководілзамечательний режисер Акімов, створив водевіль-перевертень «ГурійЛьвовіч Синиця». До речі, Акім (Іоаким) - теж єврейське ім'я, що означає «поставлений богом» ( «кам» - встати). Однак далеко не всеімена містять в собі позначення Бога. Наприклад, ім'я Агей має своімкорнем «хаг» - свято, а ім'я Амос (воно теж тепер зустрічається частіше у вигляді прізвища Амосов) - «важкий». Ще одне популярне російське ім'я (іеще частіша прізвище) - Назар: «відчужений, помірний». До етомуже корені відносяться єврейські слова «МИНЗАР» - монастир, «назир» -монах тощо.
Знаючим хоч трохи іврит нескладно зрозуміти, чтоімя Савелій походить від слова «Саваль» - «терпіти, страждати». Ісовсем не треба знати іврит, щоб здогадатися, що Саватій етопросто-напросто «суботній». Герой російських билин, легендарний Садко, теж носив єврейське ім'я. Адже Садко - це слов'янська форма іменіСадок, родинне слову «цадик» ( «праведник»). Ім'я Веніамін (Бениамин) означає, природно, «син правої руки», Семен (Шимон) - «почутий», Єфрем (Ефраїм) - «плідний», Іона - «голуб», Вавила - «змішання» (цей же сенс має назву міста, в якому відбувалося легендарне «вавилонське стовпотворіння»).
Ім'я Самсон, або Самсон, ізмоди вийшло нині, але раніше воно було дуже поширене, та й сейчаснередко зустрічається у вигляді прізвища. У Петербурзі є Сампсоніевскійпроспект, названий по імені старовинної Сампсонієвской церкви. На еедворе похований російський державний діяч Артемій Волинський, страчений при імператриці Ганні. Потім Сампсониевский проспектперекрестілся в проспект імені Карла Маркса, а зараз знову сталСампсоніевскім. Самсон (Шимшон) - ім'я дуже давнє, можливо, ещеязическое, і означає воно «сонячний». Головний, найбільший і самийзнаменітий фонтан Петергофа, споруджений за наказом Петра Першого, являє собою скульптурну групу «Самсон, що роздирає пастьльва». Він символізує перемогу Росії над Швецією в Північній війні, що дала російським вихід до Балтійського моря. Це, ймовірно, єдиний всвіті пам'ятник легендарному єврейському силачу Чи міг хто-нібудьподумать, що герой війн проти філістимлян стане символом Росії?
НоІоанн (Йоханан) - класичне єврейське ім'я. В основі його лежить корінь «хан» ( «хен»), що означає «благо, радість», а саме воно перекладається як «божа благодать» (той же корінь і те ж значення у імені Ананій іпроізводной від нього прізвища, дуже поширених в Росії ). Ім'я Іван (як і безліч інших єврейських імен) увійшло в усі європейські мови формі Джон, Жан, Хуан, Йоганн і т. Д. Пам'ятайте, як у Козьми Прутковафігурірует (зрозуміло, в іронічному контексті) філософ «Іван-Яків деРуссо»? До речі, «Яків» має значення «п'ята, слід». Яків, як відомо, був близнюком Ісава, з яким у нього сталася сварка запервородство. Він повинен був народитися першим, вже здалася його п'ята, але потім вона зникла, і першим вийшов з утроби все-таки Ісав, а Яків - «слідом» за ним. Ось два пояснення цього імені.
Анна, як відомо, була матір'ю богородіциМаріі (Мирьям). Теж не саме рідкісне російське ім'я. Чи означає воно, можливо, «пані». Подругою Марії була Єлизавета (Елішева - «почитающая бога»), мати Іоанна Хрестителя. Через тисячоліття другаяЕлізавета змінила російською троні іншу Ганну. Однак жіночих імен вБібліі не так вже й багато - в сотні разів менше, ніж чоловічих. Це вполнеоб'яснімо: велика книга цікавилася насамперед главою роду і егодеяніямі, решта домочадців згадувалися, як правило, побіжно, у вигляді формули на кшталт «і худобу його, і діти його, і дружини його». Є, правда, в російських святцях і Сарра, і Рут (Рут), і Есфір, але вони не прижилися на російському грунті, хоча часто зустрічаються на Заході. Кназванним іменах можна додати лише Тамару ( «пальму»), що прийшла ізівріта в Росію через Грузію, згадувану раніше Сусанну, Серафиму ( «полум'яну») і, мабуть, Раю.
І нарешті, ще одна любопитнаяподробность. Єврейські імена переходили іноді в грецький і латинь, аоттуда і в російську мову не тільки в явній, але і в прихованій, переведеннойформе. Наприклад, всім відомо споконвічне російське, а наділі грецьке імяФедот. Воно означає «даний Богом». Є й справді русскійеквівалент цього імені, точно перекладений з грецького, - Богдан.Однако і «Федот» - це переклад з івриту імені «Натаніяху». Оновстречается в Росії (в основному у євреїв) в первозданній формі «Натан». Ось вже дійсно Федот, та не той! Точно так же Макар це переклад на грецьку імені Барух - «благословенний». У латінскомваріанте це ім'я приймає форму Бенедикт (Венедикт). Ім'я Хаїм ( «життя») звучить на латині (і по-російськи) як Віталій і т. Д. Вполневозможно, що часте серед євреїв ім'я «Лев» є переводомпопулярного в івриті імені Ар'є.
У європейських мовах естьпоговорка «Змінити Савла на Павла». Сенс її приблизно такий, що нетрезона називати один і той же різними іменами, міняти шило на мило.Поговорка заснована на тому, що колись римський воєначальник єврей Саул (Савл), звернувшись до християнства, взяв собі нове смиренне Латінськоєімя Паулус ( «маленький, незначний »); згодом він став знаменітимапостолом Павлом. Але чи треба іншим євреям змінювати імена своїх дітей сСавла на Павла? Право ж, єврейські імена нітрохи не гірше інших. Інамного д ревнують. Але якщо все ж житель Москви або Рязані «ІзраільФінкельштейн» захоче дати своєму синові справжнє російське ім'я, пустьпрежде уважно прочитає цю статтю.