Даль був морським офіцером і лікарем в сухопутних частинах, брав участь у війнах і походах, відрізнявся в боях. Він служив чиновником особливих доручень, директором міністерської канцелярії, управителем удільної контори.
Творчість В. І. Даля.
Протягом сорока років Даль виступав і в літературі під власним ім'ям і під псевдонімом Козак Луганський. Повне зібрання його творів, видане в 1897 - 1898 роках, далеко не повно, хоча складається з десяти томів (майже чотири тисячі сторінок тексту!). У них надруковано сто сорок п'ять повістей і оповідань, шестьде - сят дві короткі історії зі збірки> і сто шість коротких історій зі збірки>, кілька статей і нарисів. А є ще>; є твори для дітей; є вірші, надруковані лише одного разу і не надруковані зовсім; є п'єси, що зберігаються в архіві; є чимало статей на різні теми, розкиданих в періодичній пе - чати минулого століття і ні в одному зібранні пишучи - досліджень не поміщених; є проекти і доповідні записки, поховані в надрах міністерських архівів.
Крім безлічі слів, Даль записав тисячу казок - він віддав їх безоплатно упорядника знаменитого видання> Афанасьєву; свої записи народних пісень відіслав Петрові Кі - реевскому; багате зібрання лубочних картин передав в Публічну бібліотеку.
В. І. Даль крім російської мови, знав німецьку, французьку, англійську, знав українську, білоруську, поль - ський, читав і писав на латині, вивчав болгарський і серб - ський мови, володів татарським, башкирським і казахським. Даль був обізнаний в різних науках - природних, точних, гуманітарних (>); до того ж володів багатьма ремеслами - міг сколотити табурет і изго - товіть найтонше прикраса зі скла. Популярність Даля як лінгвіста, фольклориста і етнографа вийшла за пре - дели Росії, але мало хто зараз знають, що В. І. Даль є також авто - ром нарисів та оповідань з російського народного життя, кількох повістей і колись широко популярних російських народних казок , що вийшли в 30-і роки XIX століття під псевдонімом Козак Луганський. Найціннішим з усього літературно-мистецької спадщини В. І. Даля є його твори, пов'язані з напрямком так званої>, яке повноправним героєм російської літератури зробило простого мужика, селянина, кріпосного.
3. В. І. Даль - казкар.
Популярність В. І. Далю як письменнику принесла збірка російських казок. В цілому цей збірник відрізнявся демократизмом і яскравою сатиричної направ - лінню проти>. Однією з основних завдань видання казок Даль вважав пропаганду рус - ського народного мови. Казкар орієнтувався на простих слухачів, на тих, хто зрозуміє і співчутливо поставиться до його героям. Російській людині боляче від нього дісталося, але російська людина його любить, тому що і Даль любить російської людини, любить і мужика, і солдата і бездомного бідняка, і двірника з його брудною щіткою, на яку він у роздумах спирає свою бороду. Склад у Даля чисто російська, трошки мішкуватий, трошки недбалий, але влучний, живий і ладний. Народний колорит казок посилений Далем безліччю влучних образних слів, введених в текст казок. У вступі до першої казці> він писав:>. А кому не подобаються ці казки,>! В. І. Даль ставився вороже до іншомовних словами. На його думку, іноземні слова і вирази заважають розуміти істинний народний дух рідної мови. Тим часом В. І. Даль не передбачав повного вигнання запозичених слів.
У казці> Даль вельми недвозначно робить натяк на непосильні тяготи царської військової служби, яку не під силу витримати навіть рис. У той час як російський солдат опиняється здатним не тільки на прояв хоробрості, але і ймовірно витривалим. Солдати налаштовані браво:> - кажуть вони, лежачи на привалі після важкого переходу. Створюючи збірні образи російських солдатів і матросів в казці, Даль звернувся фольклорних жанрів: загадки, прислів'я, пісні. На питання риса, куди йдуть, солдати відповідають:>. Прислів'я та приказки в казках Даля нагадують про сільського, селянське походження його героїв.
Письменник поставив собі завдання познайомити земляків своїх з народною мовою, з говором, якому відкривався такий вільний розгул і широкий простір в народній казці. Не можна сказати, що Даль впорався повністю з завданням своєї, хоча народних слів в казці хоч відбавляй, а прислів'я намистами нанизані одна до іншої. Але сюжетів Даль не вмів (і так ніколи не навчився) придумувати, мова ж від зайвої тороватості нерідко складний і затейлів. З роками, пізніше, Даль зробиться мудрішими і бережливее. Визнає, що якби він>.
4. В. І. ДАЛЬ - Збирач СКАРБІВ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ.
В. І. Даль віддав 53 роки свого життя збору фактичного етнографічного та історико-лексикологічного матеріалу для свого Словника, який, за висловом акад. В. В. Виноградова, являє собою> справжнього народолюбца. і повинен бути настільною книгою кожної людини, який вивчає і любить російська народна мова >>.
Словник В. І. Даля - це подвиг великого патріота і великого громадянина Землі Руської. Тут живе народне слово представлено як самостійний образ з яскравою лексико-семантичною палітрою фарб. Воно вихоплено В. І. Далем з життя і наділене глибоким внутрішнім змістом. Будь-яка жива народне слово, вислів, зазначене Далем, являє собою гранований алмаз, чистоту форм і класична досконалість російської мови. Поряд зі збиранням слів Даль всюди, де тільки можна було, записував народні звичаї, повір'я, прислів'я, приказки.
Чудовий і досі неперевершений образ являє собою збірник В. І. Даля>, що включає 31 тисяч прислів'їв, згрупованих в 180 тематико-смислових розрядів. В основному прислів'я носять наднаціональний характер або відображають>, в тому числі людської природи. ->, або наказують певні правила поведінки ->.
З 275 прислів'їв, включених Далем в розділ>, можна виділити три групи прислів'їв. Перша група прислів'їв розглядає значення добра, друга група прислів'їв - антипод добра - зло і його прояви, третя група прислів'їв дає констатувати характеристику позитивним і негативним сторонам людини і суспільства. Оцінка, яка нас цікавить явища в усіх трьох групах прислів'їв буде виражена по-різному.
Прислів'я першої групи прямо говорять про значущість добра в житті людей, наприклад:>,>,>; асоціює зло з відплатою:>,>, говорять про те, що мале зло здатне звести нанівець велику добро, всепрощення має стати девізом у житті кожної людини, наприклад:>,>,>,>.
Прислів'я другої групи констатують факт присутності зла, гніву по відношенню один одному в житті, бажання образити, помститися, дошкулити, наприклад,>,>,>; прислів'я характеризують>, злих людей, наприклад,>,>,>. Однак прислів'я незмінно відзначають високу собівартість добрих вчинків, наприклад,>,>,>,>.
Третя група прислів'їв констатує грішну природу людини, говорить про те, що в різних ситуаціях людина надходить по-різному, наприклад:>,>,>,>.
Велика група прислів'їв говорить про те, яке важке життя, виправдовуючи недоліки людей, поблажливо кажучи про їхні слабкості, наприклад:>,>,>.
У прислів'ях відбилися уявлення про моральні якості людини, утверджується думка про те, що людина виховаємо і навчаємо, що найцінніше людська якість - Доброчесність, і його треба прищеплювати, необхідно вчити, так як причиною багатьох людських вад є незнання, невігластво. Доброчесність є вміння добре надходити, а добре надходити вміє той, хто знає, як саме треба робити. Прислів'я вчать цінувати добрі справи, людей, які їх здійснюють, прагнути до доброти, розуміння, милосердя, змушують задуматися, оцінити своє життя, свої вчинки, що здійснюються з якоюсь метою або безцільно. Прислів'я допомагають зрозуміти, що є добро і зло, освоїти правила життя в суспільстві передаються з покоління в покоління.
5. ПІСНІ в творчості В. Даля.
Музика в його житті займала помітне місце. За спогадами сучасників Даль мав голосом красивого тембру, любив співати соло і в ансамблі. Любов до музики знайшла відображення в його лексикографічних працях, в першу чергу в>.
Фольклор був невід'ємною частиною народного побуту. Він супроводжував першу оранку і прибирання останнього снопа в поле, молодіжні гуляння і різдвяні або Троїцькі обряди, хрестини і весілля.
Обрядові пісні вважалися такою ж обов'язковою складовою частиною обряду, як і основні обрядові дії. Вважалося навіть, що якщо не будуть виконані всі обрядові дії і виконані супроводжують їх пісні, то не буде досягнутий бажаний результат. Російська народна обрядова поезія найтісніше пов'язані зі старим традиційним побутом і разом з тим таїть в собі дивовижне багатство поезії, яка витримала багатовікове випробування часом. Тому Володимир Даль не міг обійти увагою народні пісні.
Даль народився в Україні і все життя зберігав пам'ять до рідного краю. Одоєвський отримував від нього ноти і тексти українських історичних пісень, озаглавлених як>. На першій обкладинці, перед першою сторінкою рукописи, рукою Одоєвського великим, розгонистим почерком написано:>.
Одоєвський записав від Даля український варіант російської пісні>.
Аналогічний приклад - широко відома пісня ». До запису цієї пісні від Даля Одоєвськ зроблено примітка>. Пісня є українським варіантом російської пісні.
Працюючи над темою, я прийшла до висновку про те, що суспільство в пошуках культурних, громадянських і моральних опор звертається до спадщини минулих століть. На щастя, сьогодні можна спертися на щось таке, що об'єднує людей, а не відокремлює їх один від одного. Тому до творчої спадщини Даля потрібно повертатися. Його геній, його твори і життя і в сучасних умовах надихають всіх, хто хоче>, а чотиритомний словник живої мови залишається найповнішою енциклопедією історії, побуту, звичаїв багатьох минулих століть. Подібного великого створення більше ні у кого немає.
Звернення Даля до фольклорних традицій знаменувало собою, з одного боку, зростання літературної майстерності письменника, а, з іншого - його рух до народу, у відриві від якого він не мислив розвитку Росії.