Фотоофтальмія (електроофтальмія, сніжна сліпота) - гостре ураження (опік) кон'юнктиви і рогівки ока ультрафіолетовим випромінюванням.
Причиною фотоофтальмія є вплив УФ променів з певною довжиною хвилі (UV-B від 290 нм до 320 нм, UV-C від 100 нм до 290 нм). UV-B є частиною сонячної радіації, викликає сонячний дерматит, частково поглинається рогівкою, частково кришталиком. UV-C сонця поглинається озоновим шаром навколо Землі, але промені з такою довжиною хвилі випускають штучні джерела УФО - кварцові лампи (косметичні та бактерицидні), ексимерний лазер, електроди апарату для електрозварювання; UV-C повністю поглинається епітелієм кон'юнктиви і рогівки. Під впливом поглиненого опромінення в епітеліальних клітинах утворюються вільні радикали і активні форми кисню, які ушкоджують ДНК і мембрани; з'являються зруйновані клітини, некробіоз, субепітеліальні везикули, скупчення гістаміну у безлічі закінчень трійчастого нерва, якими пронизаний верхній шар рогівки. Ультрафіолетовий опік кон'юнктиви і рогівки спостерігається у осіб, які зазнали впливу яскравого сонячного світла, особливо відбитого від сніжної поверхні (гірськолижники, полярники, альпіністи, любителі зимової риболовлі), опромінення бактерицидною лампою (персонал операційних, процедурних, фізіотерапевтичних кабінетів, соляріїв), пацієнтів з патологією шкіри, які беруть фотосенсибілізатори під час PUVA-терапії, у недосвідчених електрозварників або у людей, що спостерігають електрозварювання, кінозйомку без захисту очей адекватними світлофільтрами . УФО має кумулятивну дію, тому реакція уражених тканин проявляється через 6-8 год після експозиції.
Симптоматика. Через 6-8 год після опромінення в обох очах з'являються перші скарги на відчуття «піску за століттями», потім відчуття дискомфорту в очах швидко наростає і ще через 1-2 год розвивається різко виражений рогівковий синдром: гострий біль в очах, світлобоязнь, блефароспазм, сльозотеча. Зір зазвичай не страждає, однак перевірити це складно через судорожно стиснутих століття. Пацієнти вкрай неспокійні. Об'єктивне дослідження очей можливо тільки після інсталяції місцевого анестетика, що усуває на 20-25 хв рогівковий синдром. Спостерігається помірний набряк і гіперемія повік (фотодерматит), кон'юнктивальне або змішана ін'єкція, набряк кон'юнктиви. Рогівка в більшості випадків прозора, блискуча, хоча при високій індивідуальній чутливості до УФО або тривалої експозиції може бути набряк, «істиканность» епітелію, поодинокі пухирці піднесеного епітелію або точкові ерозії, забарвлюються флюоресцеином.
Діагноз не становить труднощів, встановлюється на підставі типового анамнезу (вплив УФО, поява перших симптомів ураження рогівки через 6-8 год після експозиції), характерної клінічної картини (поєднання суб'єктивно різко вираженого рогівкового синдрому і досить мізерних об'єктивних змін з боку кон'юнктиви і рогівки), результатів дослідження зору, зовнішнього огляду і біомікроскопії з фарбуванням рогівки флюоресцеином.
Лікування спрямоване на ослаблення болісних симптомів рогівкового синдрому, стимуляцію епітелізації і профілактику інфікування мікроерозій рогівки. У кон'юнктивальний мішок закапують розчин місцевого анестетика (дикаин 0,25% або тримекаин 3%) - до 4 разів на день, так як більш часті інсталяції можуть викликати появу великих ерозій рогівки; розчин сульфацилнатрия 30% і витасик або гель актовегін (солкосерила) 20%, за повіки закладають очну мазь тетрацикліну або еритроміцину 1% - все 3-4 рази на день. Для зменшення набряку століття можна використовувати холодні примочки з водою або розчином питної соди або борної кислоти 2%. Всередину на 3-4 дні призначають антигістамінний препарат (супрастин по 0,025 г двічі на день) і НПЗЗ - диклофенак (ортофен) по 0,025 г 3 рази на день. Рекомендується носіння світлозахисних очок.
У більшості випадків всі симптоми фотоофтальмія безслідно проходять за 2-3 дні; якщо зберігається легка світлобоязнь, слід продовжувати інстиляції витасик або актовегина ще 2-3 тижнів, носити окуляри з світлофільтрами.
Прогноз сприятливий - повне одужання.