Яковлєва Олександра Іванівна
У старій фінській пісні є такі слова. «Якщо до іншого йде наречена, ще невідомо, кому повезло». Як шкода, що розуміння цієї простої істини не завжди під силу деяким бідним головах, захмелілим від повені гормонів, які рясно виділяє наш мозок і інші важливі органи. Потонути в цьому гормональному озері - раз плюнути. І волати в такій ситуації до розуму і логіці - безнадійна справа. Як вірно помічено, «порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих».
Незвичайна вилікуваних Рональд Рейган
Рональд Рейган. відомий американський актор і президент, відрізнявся завидною оптимізмом і почуттям гумору. Його жарти передавалися з вуст у вуста, а про його дотепності складалися справжні легенди. Ось одна з них.
Як відомо, в кінці життя колишній президент відчайдушно боровся з цілим букетом хвороб, в тому числі і онкологією. Під час одного з останніх інтерв'ю журналіст запитав Рейгана:
- Містер Рейган, Ви прожили довге, насичене великими і яскравими подіями життя. Скажіть, наскільки це можливо, відверто: чи були у Вашому житті моменти, про які Ви шкодуєте? - Ви знаєте, - відповів Рейган, - колись в молодості я дуже близько до серця приймав великі і маленькі нещастя, які зі мною траплялися. Особливо це стосувалося моїх невдач на любовному фронті. Я був не дуже гарний, не надто складів, які не дуже балакучий, і тому не міг похвалитися навіть найменшим успіхом у прекрасної статі. Одного разу я по вуха закохався в свою сусідку. Вона була старша за мене на три роки і дружила з дорослими хлопцями. На мене вона не звертала ніякої уваги. Зовсім ніякого. Я навіть іноді подумував: «Ну все, завтра ж вранці йду в аптеку і купую снодійне. Увечері приймаю кінську дозу, а вранці, дізнавшись, що зі мною сталося, вона дуже сильно пошкодує і, в розпачі, кинутись з вікна або, на худий кінець, дасть обітницю безшлюбності і піде в монастир, щоб все життя замолювати свій гріх. ». І знаєте, що мене вилікувало від подібної дурості? Екскурсія в психлікарню!
- Що ж таке особливе там сталося?
- Нічого особливого. якщо не вважати такими двох пацієнтів клініки, яких нам показали. Спочатку я побачив першого з них. Це був зовсім ще молодий, лише ненабагато старше мене, людина. Він зійшов з розуму після того, як його наречена жорстоко обдурила його - втекла з іншим прямо з церкви. Ця сумна історія позбавила його не тільки нареченої, але і розуму. І ось тепер цей Сбрендівшій на грунті любові юнак лежав у своїй палаті і ніжно обіймав велику дитячу ляльку. Він чомусь вирішив, що лялька - це його наречена, і тому гладив її по голівці, говорив їй ласкаві слова, ніжно доглядав за нею. Я і ті, хто був на тій екскурсії, могли на власні очі спостерігати через невелике віконце в двері дивну поведінку того бідолахи. Деякі особливо чутливі жінки, що прийшли на екскурсію, навіть трохи сплакнули від цієї сумної історії. Навіть у мене, уявіть, накотилася сльоза. Досхочу поохала і поспівчувавши нещасному, ми нарешті рушили далі.
Двері наступної палати була оббита масивними залізними пластинами - за нею, очевидно, знаходився дуже буйний божевільний. І тут екскурсовод, вказуючи на залізні двері, сказала: «А тут як раз знаходиться той, до кого втекла наречена того юнака».
- І ось тут, - ляснув себе по коліну Рейган. - на мене і зійшло лікування!
Аліна, а Ви уявіть їх смішними, а не щасливими, пам'ятайте як у фільмі Гаррі Поттера. Гаррі боровся зі страхами. Він представляв страх - смішним.
І все у Вас вийде, удачі, Вам на ЄДІ.