Змінити розмір шрифту - +
- Час, - сказав він, - що ми маємо, - це гроші, яких ми не маємо. Кіса, ми повинні робити кар'єру. Сто п'ятдесят тисяч рублів і
нуль нуль копійок лежать перед нами. Потрібно тільки двадцять рублів, щоб скарб стало нашим. Тут не треба нехтувати ніякими засобами. Пан
або пропав. Я вибираю пана, хоча він і явний поляк.
Остап задумливо обійшов кругом Іполита Матвійовича.
- Зніміть піджак, ватажок, живіше, - сказав він несподівано.
Остап прийняв з рук здивованого Іполита Матвійовича піджак, кинув його на землю і почав топтати запорошеними штиблетами.
- Що ви робите? - заволав Вороб'янінов. - Цей піджак я ношу вже п'ятнадцять років, і він все як новий!
- Не хвилюйтеся! Він скоро не буде як новий! Дайте капелюх! Тепер посипте штани пилом і окропити їх нарзаном. Жваво!
Іполит Матвійович через кілька хвилин став брудним до відрази.
- Тепер ви дозріли і придбали повну можливість заробляти гроші чесною працею.
- Що ж я маю робити? - слізливо запитав Вороб'янінов.
- Французька мова знаєте, сподіваюся?
- Дуже погано. В межах гімназійного курсу.
- Гм. Доведеться орудувати в цих межах. Чи зможете ви сказати по-французьки наступну фразу: "Панове, я не їв шість днів"?
- Мсьє, - почав Іполит Матвійович, запинаючись, - мосьє, гм, гм. ж ні, чи що, само не манж па. шість, як воно, ен, де, труа, катр, сенк,
сис. сис. жур. Значить - таки не манж па сис жур <Воробьянинов строит французскую фразу ошибочно.>!
- Ну і вимова у вас. Кіса! Втім, що від жебрака вимагати. Звичайно, жебрак в європейській Росії говорить по-французьки гірше, ніж
Мильеран <А. Мильеран (1859-1943) был в 1920-1924 годах президентом Франции, затем избирался в Сенат, его политическая деятельность довольно
часто обговорювалася в радянській періодиці.>. Ну, Кисуля, а в яких межах ви знаєте німецьку мову?
- Навіщо мені це все? - вигукнув Іполит Матвійович.
- Потім, - сказав Остап вагомо, - що ви зараз підете до "Квітнику", станете в тіні і будете на французькій, німецькій і російській мовах
просити милостиню, наголошуючи на тому, що ви колишній член Державної думи від кадетської фракції. Весь чистий збір надійде монтеру Мечникову.
Зрозуміли?
Іполит Матвійович миттю перетворився. Груди його вигнулась, як Палацовий міст в Ленінграді, очі метнули вогонь, і з ніздрів, як
здалося Остапу, повалив густий дим. Вуса повільно почали підніматися.
- Ай-яй-яй, - сказав великий комбінатор, нітрохи не злякавшись. - Подивіться на нього. Не людина, а якийсь коник-Горбоконик <Аллюзия на
казку у віршах П. П. Єршова "Коник-Горбоконик".>.
- Ніколи, - почав раптом чревовещать Іполит Матвійович, - ніколи Вороб'янінов не протягаються руку.
- Так протягнете ноги, старий дурень! - закричав Остап. - Ви не простягали руки?
- Чи не простягав.
- Як вам сподобається цей альфонсізм? Три місяці живе на мій рахунок! Три місяці я годую його, пою і виховую, і цей альфонс стає
тепер в третю позицію <Речь идет об одной из традиционных, определенных балетными правилами позиций, с которых начинается движение в танце:
ноги випрямлені в колінах, ступні розгорнуті перпендикулярно один одному - так, щоб права п'ята була притиснута до середини лівої ступні.