Доля російської мови - тема, яка не може залишити байдужим жодного словесника. Очевидно, що мова істотно змінюється прямо на очах нашого покоління. Радіти цьому чи засмучуватися? Боротися зі змінами або приймати їх?
Десять-двадцять років - незначний термін для розвитку мови, але в історії бувають такі періоди, коли швидкість мовних змін значно збільшується. Так, стан російської мови в сімдесяті і дев'яності роки може служити прекрасним підтвердженням цього факту. Зміни торкнулися і самої мови, і в першу чергу умов його вживання. Спілкування людини з сімдесятих років з людиною з дев'яностих цілком могло б закінчитися комунікативним провалом через простого нерозуміння мови. В якості підтвердження достатньо вказати найбільш помітна зміна: поява величезної кількості нових слів (у тому числі запозичень) і також зникнення деяких слів і значень.
Микола Глазков колись написав:
Я на світ дивлюся з-під столика:
Століття двадцяте, століття надзвичайний.
Чим він цікавіше для історика,
Тем для сучасника сумніше.
В даний час сленг є однією з найцікавіших мовних систем сучасної лінгвістики.
1. До історії існування сленгу
Невірно, що російська мова в радянську епоху був незграбний, бюрократичний і малозрозумілий.
Якщо ж звернутися до непублічної мови, то вона змінилася трохи менше, хоча також зазнала різні методи впливу. Правда, це торкнулося не найбільш освіченої частини російського народу, а, перш за все тих, хто найбільш схильний до дії телебачення і газет. Російська мова взагалі стала більш різноманітною, оскільки поєднує в собі різнорідні елементи з колись не поєднуваних форм мови. У сьогоднішній мови не юного і цілком інтелігентної людини миготять різноманітні слівця: молодіжний сленг, трохи класичної блатний фені, дуже багато фені Новоруський, професіоналізми, жаргонізми, - коротше кажучи, на будь-який смак
Чи став російська мова більш «кримінальним»? Звичайно. Як і все суспільство в цілому. Інше питання, - чому це так помітно. Раніше на фені «ботан» той, кому годилося «ботать». Ну, хіба що інтелігент міг підпустити що-небудь таке для красного слівця. Але це слівце було «червоним», тобто різко виділялося на загальному тлі. Зараз же ці слова на вустах у всіх: професора, школяра, депутата, бандита.
Що ж стосується інших претензій до сучасного мови, то і тут не все так просто.
Різко збільшився потік запозичень з англійської мови. Найбільше число запозичень припадає на нові області, де ще не склалася система російських термінів або назв. Так відбувається, наприклад, в сучасній економіці або обчислювальної техніки. У ситуації відсутності слова для нового поняття це слово може створюватися з старих засобів, а може просто запозичувати. Російська мова в цілому пішов по другому шляху. Якщо ж говорити про конкретні словах, то, скажімо, принтер переміг друкуючий пристрій. У таких областях запозичення цілком доцільні і, у всякому разі, ніякої загрози для мови не представляють.
Однак однією доцільністю запозичення не поясниш. У багатьох областях, орієнтованих на Америку, запозичення явно надлишкові, оскільки в російській мові вже існують відповідні слова. Проте, нові запозичення більш престижні і витісняють російські слова з звернення. Так, бізнесмен бореться з «підприємцем», презентація - з «поданням», імідж - з «чином» і т.п. Поява такого роду запозичень іноді ускладнює спілкування. Але витрати такого роду тимчасові і теж особливої загрози для мови в цілому не несуть. Чи ми стаємо менш росіянами, кажучи «бухгалтер», а не «рахівник».
Кількість запозичень в будь-якій мові величезне, що самими носіями мови не завжди відчувається. Мова - надзвичайно стабільна система і здатний «переварити» досить чужорідні явища, тобто пристосувати їх і зробити в тій чи іншій мірі своїми.
На закінчення слід сказати, що часто в суспільній свідомості той чи інший стан мови піддається оцінці, причому звичайно відзначається як раз «погане» стан мови. Така критика викликана, як правило, занадто швидкими змінами в мові і що виникають у зв'язку з цим розривом між дискурсами різних поколінь. У подібній ситуації ми зараз і знаходимося.
2. Сленг як явище в сучасній лінгвістиці. Сленг і жаргон
Вся лексика тієї чи іншої мови ділиться на літературну і нелітературних. До літературної відносяться:
1. книжкові слова
2. стандартні розмовні слова
3. нейтральні слова.
Існує також нелітературних лексика, ми ділимо її на:
Професіоналізм - це слова, які використовуються невеликими групами людей, об'єднаних певною професією.
Вульгаризми - це грубі слова, зазвичай не вживаються освіченими людьми в суспільстві.
Сленг - це слова, які часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що служать для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті.
З точки зору стилістики - загальний жаргон, сленг або соціодіалект - це не шкідливий паразитичний наріст на тілі мови, який вульгаризує усне мовлення мовця, а органічна та в якійсь мірі необхідна частина цієї системи.
Виділяють величезну кількість способів освіти функціональних одиниць сленгу, тим самим, підтверджуючи тезу про постійне оновлення словникового складу сленгу.
1. На перше місце за продуктивністю виходять іншомовні запозичення (чувак - хлопець). Наприклад: thank you (спасибі) - Сенько; birthday (день народження) - безднік)
2.Аффіксація як засіб дуже продуктивна ..
-ух (а) - кличка - кличка, замовлення - заказуха. Так само суфікс використовується як засіб універбаціі, тобто скорочення сполучень «прикметник + іменник» в одне слово - мокру справу (вбивство) - мокруха.
-аг (а) - журналюга, общага, тюряга;
-ар (а) - ніс - носяра, кіт - котяра.
-він - випивати - випівон, закусити - закусон, закидати - закидон.
-л (а) - водила (від водій), кидала (від «кидати») - обманщик;
-щик,-ник, -ач - «халява» - халявщик, «стукати» - стукач;
-ак - нахабство - нагляк, депресія - депресняк.
-ота - наркота (від наркотики);
-їжак - балдеж (від «балдеть»), гудеж (від «гудіти»);
Іменник бомжатник (від бомж), створене за зразком назв приміщень для тварин (телятник, курник), іменник качалка (спортклуб) вироблено за зразком розмовних читалка, курилка.
-до (а): накрутка, відмивання, відмазка, засвітка.
-ні (е): відмивання, наварювання, обмішуріваніе.
Також активно використовуються префікси:
с- - злиняти, звалити (піти, виїхати);
від- відвалити, відкотитися, відгребти (літ. відійти);
відмити ( «брудні гроші»), відмазати (ся), відмотати.
3. Друге місце займає такий спосіб як усічення: шиза - шизофренія; дембель - демобілізація; готівка - готівкові гроші;
4. Наступним потужним джерелом формування лексичного складу сленгу є метафорика: акваріум, мавпятник - лава в міліції для затриманих;
голяк - повна відсутність чого - або, гасити - бити; відлітати - почувати себе чудово.
5. Розвиток полісемії: кинути: 1) вкрасти що - або у кого-небудь; 2) взяти у кого-небудь що-небудь і не віддати; 3) смошенничать при здійсненні угоди; 4) не стримати обіцянку, обдурити.
6. Запозичення блатних арготизмів: беззаконня - повна свобода, розгул; кльово - добре; мочити - бити, вбивати.
7. Абревіація повна або часткова: КПЗ: 1) камера попереднього ув'язнення; 2) «кімната приємного запаху».
8. каламбурного підставка: бухарест - молодіжна вечірка (від "бух" - спиртне), безбабье - безгрошів'я (від "бабки" - гроші).
Жаргони, які делегували в так розуміється сленг своїх представників, не розлучаються з ними. Наприклад, темнити в тюремно-табірному жаргоні багатозначне: "прикидатися Непомнящим, симулювати безпам'ятство", а в молодіжному жаргоні - "говорити неясно, ухилятися від відповіді" а нині в просторіччі - "плутати, обманювати"; параша - спочатку відхоже місце в камері, пізніше - будь-яка побутова бруд; брехня, дезінформація.
4. Молодіжний сленг
Дослідники, що займаються молодіжним сленгом, включають в сферу вивчення вік з 14-15 до 24-25 років. Порівняння показує, що лексикон різних референтних груп збігається лише частково.
Запропонований матеріал з вивчення молодіжного сленгу р Білогірська дозволяє також отримати деякі свідчення, еволюції молодіжного сленгу. Наприклад, таке: відійшли в минуле телиці, чувихи, Герлен. Тепер молоді люди називають дівчат чікси. Якщо дівчина дивна або випила, то про неї можуть сказати від'їхала. Молодих людей дівчата називають дядьки. Молоді люди бувають підвищеної крутизни, але трапляються і підкручені, тобто не надто круті. Якщо збирається компанія, то це називається тусовка. Тусовка може виявитися парашлівой, тобто невдалою, або вдалою - чумний.
Дослідження показує, що молодіжному сленгу, як і кожному арго і ширше - як кожному субязику, властива деяка розмитість кордонів. Виокремити його як замкнуту підсистему, як об'єкт спостереження можна тільки умовно. Поступове поширення молодіжного сленгу йде від центру до периферії, і на периферії він вкорінюється мінімально.
Вивчення і порівняння системи функціональних стилів різних мов призводить до висновку, що соціодіалект - це не шкідливий паразитичний наріст на тілі мови, який "висушує, забруднює і вульгаризує усне мовлення" того, хто ним користується. Він дуже цікавий для лінгвіста: це та лабораторія, в якій усі властиві природному мови процеси, що не стримуються тиском норми, відбуваються у багато разів швидше і доступні безпосередньому спостереженню.
Крім того, сленгізми виконували функцію кодувань, приховували сенс бесіди від непосвячених. Припустимо, хтось зі своїх дорікає при сторонніх в непристойному вчинку. Можна затіяти полеміку і ввести публіку в курс справи. Сленгу характерний швидше семантичний гумор. Найбільше цінується вдала - часом похмуро-абсурдна - гра: нове почуття Пруста або вигук босхітітельно! і побажання писати фростче. Або складніше що-небудь, що вимагає певних розумових зусиль, щоб оцінити жарт.
Першою причиною такого швидкого появи нових слів у молодіжному сленгу є, звичайно ж, стрімке, «стрибає» розвиток життя. Якщо зазирнути в численні журнали, що висвітлюють новинки ринку, то ми побачимо, що практично щотижня з'являються більш-менш значущі явища.
Останнім часом відбулося також повальне захоплення молоді комп'ютерними іграми. Це знову ж послужило потужним джерелом нових слів.
Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, їм на зміну приходять інші. Цей процес проходить дуже стрімко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилося і пішло в історію неймовірну кількість слів.
Але є і такі речі, які не піддалися особливих змін. Але і їх сленгові позначення не залишаються незмінними. Йде процес зміни поколінь, і ті слова, які здавалися модними і смішними п'ять-сім років тому, зараз виглядають застарілими. Змінюється мода, тенденції в суспільстві, деякі слова просто набридають.
Простеживши шлях слова від самого народження до переходу в сленг, нами з'ясувалося, що сленг в російській мові є своєрідною «віддушиною». Сленг допомагає прискорити цей процес, коли мова намагається встигнути за потоком інформації.
У цьому питанні російську мову, поза всякими сумнівами, перебуває під безпосереднім впливом англійської мови. І ми не зможемо зупинити цей процес, до тих пір, поки самі не станемо створювати щось унікальне.
Як ми бачимо, молодіжний сленг у більшості випадків являє собою англійські запозичення або фонетичні асоціації, випадки перекладу зустрічаються рідше, та й то завдяки бурхливій фантазії молодих. До залученню іноземних слів у мову завжди варто ставитися уважно, а тим більше, коли цей процес має таку швидкість.
Я не думаю, що сленг це щось шкідливе. Сленг був, є і буде в нашій лексиці, це помітно з тексту моєї доповіді. Думаю, що неправомірно судити про потреби сленгу мови. Сленг - це невід'ємна частина нашого життя.
5. Шляхи підвищення мовної культури мовців
Якщо взяти до уваги важливість турботи про мову, то цілком можливо поліпшити стан справ з культурою мовлення. Для цього необхідно:
роз'яснити особам, чиї виступи потрапляють в центр суспільної уваги, необхідність дбайливого ставлення до рідної мови;
організувати консультативну службу російської мови;
пропагувати класичну літературу;
забезпечити бібліотеки новими словниками та підручниками з російської мови і культури мовлення;
підготувати та видати нову редакцію офіційного зведення правил орфографії і пунктуації;
пропагувати дбайливе ставлення до російської мови.