Лікування порушення репродуктивної системи
Недостатність яєчників - гіпофункція яєчників
Гіпофункція яєчників - так названо загальне поняття захворювання яєчників, що включає в себе різні патологічні стани, обумовлені великою кількістю причин, але проявляються лише яєчникової недостатністю. Більш того, в зв'язку з недостатнім рівнем стероїдних статевих гормонів може проявитися і запізніле статеве дозрівання з гіпоменструальний синдромом і аменореєю, або з економікою, що розвивається патологією в дітородному періоді (тобто, вторинною аменореєю, що протікає з явищами раннього клімаксу, тобто, статевого в'янення, що відбувається завчасно).
Симптоми гіпофункції яєчників
Клінічна картина гіпофункції яєчників (недостатність яєчників), яка виникла до моменту статевого дозрівання, виражається в його затримці. Розвиток вторинних і первинних статевих ознак відбувається трохи пізніше і є недостатнім. Що ж стосується гіпофункції яєчників, яка виникла в дітородному віці, то вона характеризується гипотрофических змінами людських статевих органів і в'яненням вторинних статевих ознак. Також в цей час стає можливим прояв ендокринно-обмінних, вегетососудістих і нейропсихічних порушень.
Існує кілька ступенів гіпофункції яєчників. Вони підрозділяються в залежності від того, наскільки клінічно виражені симптоми захворювання. Протягом легкого ступеня у дівчаток помічають трохи недорозвинені вторинні статеві ознаки, тобто гіпоплазію молочних залоз. А матка у них розвинена і має проліферуючим ендометрієм, однак ступінь для його правильної трансформації не є достатньою. У хворих відбувається порушення менструальної функції (маткові ювенільні кровотечі, гіпоменструальний синдром, аменорея).
Середній ступінь тяжкості даного захворювання яєчників протікає з вираженим недостатнім розвитком вторинних і первинних статевих ознак: зовнішні статеві органи, матка, а також піхву дуже погано розвинені, оволосіння слабо виражене, а молочні залози інфантильні. Місячні при цьому відсутні.
Що стосується важкого ступеня захворювання яєчників протягом статевого дозрівання, то в цей час статеві органи стають гіпопластична. Матка є нещільної, маленької, має нефункціональним ендометрієм, розмір якого трохи менше, ніж повинен бути в цьому віці. Також дана ступінь протікає з ретро-, анте- або гіперфлексіі. Слизова всіх зовнішніх статевих органів і піхви на вигляд блискуча, блідо-рожева і атрофичная. При цьому молочні залози і оволосіння повністю відсутні.
Клінічна картина гіпофункції яєчників, яка розвинулася у людини в статевозрілому віці, безпосередньо залежить від ступеня вираженості даної патології. У простих випадках при гіпофункції проявляється лише вторинна аменорея з проліферуючим ендометрієм і досить розвиненою маткою. Якщо ступінь важча, то аменорея протікає в поєднанні з психоневрологічними і вегетососудистими симптомами.
Крім того, матка дуже щільна, маленька і має атрофічним ендометрієм. Як правило, при яєчникової недостатності під час дітородного періоду насамперед помічають легкий перебіг разом з аменореєю, яке трохи пізніше трансформується в більш важку форму (наступна стадія хвороби).
Причини недостатності яєчників
Причини даної проблеми можуть бути абсолютно різними. Як правило, вроджена гіпоплазія цих органів людського тіла з'являється в зв'язку з впливом негативних факторів під час внутрішньоутробного розвитку. Хронічні і гострі форми інфекційних захворювань (такі, як туберкульоз, паротит, корова краснуха і так далі), аліментарні фактори (відсутність вітамінів, недостатнє харчування) і різні форми опромінення можуть призвести до яєчникової недостатності. Що стосується впливу шкідливих факторів, то до цього пункту можна віднести пошкодження яєчників і інших структур генеративної системи.
Характер агента, що ушкоджує, тривалість і термін його дії сильно впливають на патогенез даного захворювання яєчників. Це може привести до рубцювання, фіброзу, клітинної інфільтрації, склерозування (тобто, до морфологічних порушень органів) і до патології ферментних систем стероидогенеза. При появі морфологічних ушкоджень у яєчників змінюється або порушується функціональний стан рецепторного апарату і впливає на його чутливість до гонадотропинам. Існує можливість, що саме таким чином почне розвиватися синдром «резистентних яєчників».
Виразність недостатності продукції стероїдних статевих гормонів залежить від ступеня пошкодження органів. Так може з'явитися соматический інфантилізм з гіпоплазією слизової і статевих органів. Це означає, що сприйняття гормональних впливів в організмі теж порушиться. Вдруге в процес залучаються і інші органи людського репродуктивної системи, і починається розвиток певного симптомокомплексу гіпоплазії яєчників.
Головними причинами появи первинної гіпофункції яєчників вважаються:
- Спадкові хвороби,
- Гормональний дисбаланс материнського організму протягом виношування майбутньої дівчинки,
- Хромосомні аномалії,
- Вплив негативних факторів протягом формування яєчників і їх внутрішньоутробної закладки (інакше кажучи, патологія вагітності).
Головними причинами появи вторинної гіпофункції яєчників є:
- опромінення,
- Порушення кровотоку в області артерій мозку,
- хіміотерапія,
- Гострий некроз частини гіпофіза (тобто, синдром Шихена),
- Недолік жирів, які є джерелом синтезу статевих гормонів, в раціоні харчування,
- Нервова анорексія, сильне виснаження (якщо жінка важить менше сорока п'яти кілограм, у неї можуть повністю припинитися менструації),
- Туберкульоз жіночих статевих органів,
- Травми голови, що протікають з ураженням зони гіпоталамуса, гіпофіза або стовбура мозку,
- Нестача вітамінів в організмі,
- Хронічні процеси запалення в зоні придатків (до них відносяться і інфекційні процессс),
- Стреси і будь-які нервові потрясіння.
Як розвивається гіпофункція яєчників
Завдяки впливу негативних факторів на організм протягом вагітності починає порушуватися правильна (з точки зору анатомії) закладка яєчників. У зв'язку з цим вони стають неповноцінними в плані своїх функцій, а їх гормон-продукує функція значно знижується. Всі перераховані вище процеси ведуть до порушення статевого дозрівання, а також до неправильного формування вторинних статевих ознак.
При негативному впливі на яєчники після закінчення моменту статевого дозрівання можуть сформуватися рубці, а також з'явитися кістозне переродження яєчників, при якому їх функціональна активність послаблюється, і заміщення за допомогою сполучної тканини (склерозування).
У загальному рахунку виробництво статевих гормонів починає страждати. З цієї причини відбувається збій у формуванні вторинних статевих ознак у жінок. Якщо ж дане порушення мало місце протягом репродуктивного віку, то його наслідками стануть ранні старіння і клімакс.
Лікування недостатності яєчників
Метод лікування цієї недуги повністю залежить від того, коли він виник у людини (після або до моменту статевого дозрівання), і від тяжкості гіпофункції. При яскраво вираженої яєчникової недостатності, яка з'явилася до моменту статевого дозрівання, лікування потрібно проводити в чотири етапи:
- I етап - терапія, метою яка є стимуляція дозрівання дівочих статевих органів,
- II етап - лікування, яке передбачає організацію циклічного функціонування людської репродуктивної системи разом з циклічної трансформацією слизової оболонки матки (інакше кажучи, ендометрія),
- III етап проводять лише в тому випадку, якщо генеративної функції є необхідним,
- IV етап - остання стадія лікування, спрямована на профілактику рецидивів і реабілітацію пацієнта.
Протягом I етапу після того, як повний діагноз (в тому числі його ступінь тяжкості і форма) встановлено, фахівці проводять заходи, які націлені на те, щоб:
- Усунути шкідливі і патологічні чинники (лікування професійних і побутових негативних впливів, інфекцій в хронічній формі, екстрагенітальних захворювань),
- Повернути людський режим дня, чергування відпочинку, праці, а також фізичних і розумових навантажень в норму,
- Підвищити иммунореактивность організму в цілому,
- Організувати раціональне харчування з використанням вітамінного комплексу.
Під час цього періоду лікування активно застосовуються переформовані фізіотерапевтичні та природні фактори, а також ЛФК. Метою даних заходів є поліпшення кровотоку в органи малого тазу. Не варто робити фізіотерапевтичні процедури занадто інтенсивними. Також не слід використовувати занадто потужні впливу (парафино-, грязе- і озокерітоапплікація). Для початку з гормональних засобів застосовують виключно з'єднання естрогену по 16-20 днів з перервами в 10-12 діб (так близько двох або трьох місяців). Робиться це для того, щоб нормалізувати розміри статевих органів і привести їх функціональність в порядок. Підставами для призначення гормональної циклічної терапії є: підвищення каріопікнотіческого індексу, прояв симптому «зіниці» та збільшення розмірів матки.
Не варто забувати про те, що в цьому випадку гормональна терапія є активує, а не замісної. З цієї причини лікар призначає гормональні препарати в маленьких дозах, які потрібно поступово знижувати на другому або третьому місяці проведення процедур. За добу хворий повинен прийняти фолликулин в розмірі від двох до трьох тисяч ОД і етинілестрадіол (інакше кажучи, мікрофоллін) в розмірі від 0,25 до 0,05 міліграм.
Під час другого етапу заходу першого не закінчуються. Однак замість прийому з'єднань естрогену пацієнтові проводять гормональну циклічну терапію. Це робиться для того, щоб в організмі з'явилися циклічні кровотечі, а також з метою індукції циклічних змін в людській репродуктивній системі.
Крім того, на даному етапі пацієнтам призначають прийом етинілестрадіолу по 0,05 міліграм на добу (на 16 або 18 днів), а потім прогестерон по 5 міліграм (внутрішньом'язово) і прегнин по 30 міліграм (під язик). Другі препарати потрібно буде приймати протягом максимум десяти днів. Новий курс почнеться через вісім або десять діб. Варто сказати, що під час другого і третього місяця лікування гормональні засоби можна приймати не щодня, а через добу.
У загальному рахунку гормональна циклічна терапія проводиться два або три місяці. Потім її потрібно буде знову повторити через 2-4 місяці. При необхідності робити це доведеться протягом цілого року. Саме лікування знаходиться під контролем УЗД, гормональних досліджень і тестів функціональної діагностики. Поява овуляторних циклів і дозрівання фолікулів - головні критерії ефективності проведеного лікування. Якщо ступінь гіпофункції легка, то циклічну гормональну терапію можна буде проводити, не беручи перед цим естрогенів.
Лікування недостатності яєчників, яка виникла під час репродуктивного періоду, в багатьох пунктах збігається з вищевикладеним. Однак у нього є власні особливості. Наприклад, протягом I етапу фахівці проводять всі заходи, що усувають шкідливі фактори і зміцнюють організм пацієнта. Гормональна циклічна терапія, вироблена на II етапі, є імітацією того менструального циклу, який був у жінок раніше. Чим вище тяжкість захворювання, тим більші дози гормонів прописуються хворим (прогестерон по 10 міліграм, а фолликулин по 10000 ОД щодня). Курси терапії тривають по два або три місяці. Перерви ті ж, що і у попереднього методу лікування. Вони необхідні, так як в цей час активізується нейрогуморальна система регуляції людської репродуктивної функції.
Для жінок з вторинної та первинної гипофункцией яєчників останні два етапу лікування однакові. На III-му жінкам проводять стимуляцію овуляції для того, щоб репродуктивна функція могла виконуватися. Робиться це лише при необхідності в зв'язку з результатами II етапу. У таких ситуаціях стимуляція здійснюється за допомогою кломіфену та інших засобів за традиційними схемами. На IV же етапі відбувається профілактика рецидивів гіпофункції. Для цього хворі повинні пройти диспансеризацію, регулярно динамічно обстежитися і під час всього життя проводити коригуючі заходи.
Прогноз повністю залежить від того, наскільки важка була форма хвороби яєчників, від ефективності лікування і термінів, за які гіпофункція виникла. Найчастіше вже протягом першого етапу лікування менструації поновлюються навіть без застосування гормональної циклічної терапії. Це означає, що прогноз буде сприятливим. Жінки старше 30 років при вторинній аменореї найчастіше потрібно проводити тривалі гормональні терапії. Найчастіше вдається реалізувати індукцію менструальної спонтанної функції. У подібних випадках протягом довгого часу застосовують синтетичні естроген-гестагенні препарати з замісної метою.
В нашій професорської клініці Макамед має все необхідне для лікування гіпофункції яєчників: у нас працюють досвідчені лікарі гінекологи, які своєчасно і точно діагностують захворювання яєчників і підбирають комплекс заходів з лікування жіночих хвороб в гінекології. Так само професорська клініка Макамед проводить повний спектр лабораторної діагностики, фізіопроцедури, а при необхідності, лікар гінеколог запропонує пацієнтки госпіталізацію в платний стаціонар.
Вартість консультації лікаря: