Локалізація програмного продукту - приведення програмного продукту відповідно до законів і іншими нормативними правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що діють в країні для якого проводиться локалізація.
Локалізація (англ. Localization) - переклад і адаптація елементів інтерфейсу, допоміжних файлів і документації. В англійській мові для слова «localization» іноді застосовується скорочення «l10n». При цьому число 10 означає кількість пропущених між «l» і «n» букв.
Завдання локалізації не вичерпується тільки перекладом, більш того, переклад як такої зазвичай займає скромне місце в процесі локалізації програмного забезпечення. Типовими завданнями адаптації є використання національних символів валюти, застосування прийнятих форматів представлення дати і часу, а також правил алфавітного сортування текстів. Для програми з графічним призначеним для користувача інтерфейсом локалізація також має на увазі коректне вирівнювання та розміщення елементів інтерфейсу з урахуванням того, що повідомлення-рядки можуть мати істотно різні розміри в різних мовах (наприклад, типове повідомлення англійською, будучи переведено на німецьку мову, як правило, стає довшим на 30-50%), а також з урахуванням правил написання тексту (наприклад, зліва направо для більшості західних мов, справа наліво для арабської та івриту, зверху вниз для японської). Таким чином дизайн і розробка програмного забезпечення повинні враховувати міркування локалізації серйозним чином.
Деякі інструменти для візуального програмування надають можливості і інструменти для полегшення локалізації. Наприклад, в GTK + найчастіше немає необхідності спеціально піклуватися про різну довжину рядків в різних мовах, оскільки оновлення автоматично запрошують необхідний для себе розмір.
Однак в більшості випадків ці можливості значно обмежені, що сильно відбивається на підсумковій вартості локалізації. У цих інструментах немає засобів для роботи з перекладачем, немає автоматизованих перевірок перекладу, та й контролювати переклад програмного забезпечення середнього розміру стає неможливо. Тому приступаючи до локалізації варто задуматися про спеціалізовані засоби, заточені саме на завдання перекладу програмного забезпечення.
Мовні теги і коди
Мовні теги можуть використовуватися для позначення регіональних особливостей тієї чи іншої мови. Є основний тег для ідентифікації мови (наприклад, "en" для англійської), а також факультативний додатковий тег для уточнення регіону використання (наприклад, "GB" - Great Britain, Великобританія). Між субтегами зазвичай ставиться дефіс, в окремих випадках - риса знизу. Приклади мовних тегів:
- Англійська мова: en-GB (Британська англійська), en-US (Американська англійська), en-CA (Канадська англійська).
- Іспанська мова: es-ES (Кастильська іспанська, письмова та розмовна мова Іспанії), es-MX (Мексиканський іспанська), es-AR (Аргентинська іспанська), es-CO (Колумбійський іспанська).
- Португальська мова: pt-PT (Європейська португальська, письмова та розмовна мова Португалії), pt-BR (бразильсько португальська).
- Китайська мова: zh-CN (Материковий Китай, спрощення ієрогліфи), zh-TW (Тайвань, традиційні ієрогліфи), zh-HK (Гонконг, традиційні ієрогліфи).
Мовні коди визначаються стандартом ISO 639-2 у вигляді трьохлітерного терміну для ідентифікації кожної мови, наприклад, "eng" для англійської мови або "tvl" для мови Тувалу. Однак ці пасивне не можуть використовуватися в якості міток, якщо відповідна мова має двобуквений код відповідно до стандарту ISO 639-1.