Хвиля де Бройля - це коливання наблюдаемо -
властивості, властивого тільки ситуації спостереження, яка пов'язує
спостережувану річ і психіку спостерігача.
Власне, розмова про цю здогадку тут можна і закінчити, але мені
хочеться доповнити його декількома кількісними оцінками, зробленими з
припущення, що тонкі матерії - це "справжні" хвилі де Бройля. І хоча
я не без іронії ставлюся до таких математичних ігор, мені здається, вони
можуть зацікавити деяких відданих науці читачів.
Частота хвиль де Бройля пов'язана з масою покоїться тіла співвідношенням
F (в герцах) = M (в грамах) Ѕ 10.
Маса головного мозку має порядок 10 г, а маса тіла людини -
порядок 10 м Тоді можна оцінити діапазони частот, доступні людині, то
є частоти психічних видів матерії, що не перевищують 10 - 10 Гц. але
так як в роботі мозку фактично бере участь тільки його мала частина, можна
вважати, що частоти психічних матерій на кілька порядків нижче.
Якщо вважати, що маса речей, з якими ми стикаємося в своєму житті
і, відповідно, найчастіше оперуємо в своїй свідомості, має порядок від
10 г (міліграм) до 10 г (мільйон тонн), то частотний діапазон матерії їх
Чистих Ідей повинен знаходитися в межах 10 - 10 Гц. Але так як ми
осмислюємо лише незначну частину відносин з цих Чистих Ідей, зрозуміло, що
їх психічна складова набагато менше і цілком може збігатися з
попередньою оцінкою.
І нарешті, якщо вважати Абсолют хвилею де Бройля Всесвіту і
використовувати для оцінки маси Всесвіту ієрархічну модель Всесвіту,
описану Успенським зі слів Гурджиєва ( "У пошуках чудесного"), то значення
частоти Абсолюту виявляється в межах 10 - 10 Гц.
К о н е ц
у. От і все. Я правильно здогадався?
У. На це тобі повинен відповісти хтось інший.
Але ж ти знаєш, що робити з такими припущеннями. Чому ж ти не
робиш цього?
у. По-перше, не думаю, що мені потрібно зараз цим займатися:
перетворювати здогад в гіпотезу і придумувати експерименти для її перевірки. Я
бачу для себе і більш важливі справи. А по-друге, мені не здається, що ця
задача важлива і для інших. Я не правий?
У. Але якщо так, навіщо ж оприлюднити ці думки?
у. Мені здається, є люди - фізики перш за все, - для яких такий
"Поворот сюжету" може стати підмогою в їх внутрішньої (а може, і не
тільки внутрішньої) роботі. Це не так? Не потрібно публікувати цей текст?
У. Це ти вирішиш сам.
Розмова 10-й
Про піднесення духу і тріади
Розмова 11-й
Про істот - взагалі
у. Ну що ж. Зараз зрозуміло, чому в "кіно" у кожної сутності своє
обличчя.
І все ж щось у мені опирається тому, щоб будь-яку систему органів
називати істотою. Може, тому, що я не розумію, що її "цементує":
наприклад, що пов'язує і перетворює в єдину сутність - елементарне
істота - "око" і "руку", скажімо, промислового робота або просто
придуманого мною казкового "рукоглаза"?
У. Їх "цементують" їх ідеї.
Коли ти називаєш пару "око - рука" елементарним істотою, це ти
своїм баченням робиш цю пару істотою. Ти породжуєш ідею, яка
перетворює в істота руку і очей або телекамеру і маніпулятор. але ці
істоти "зроблені" людиною - тобою: вони штучні.
А у природних істот, які "зроблені" не людиною, творці
помудрує, а ідеї - складніше. А крім того, істота, створене тобою з
пари органів, втілює тільки одну, і досить нехитру, ідею, а
природна істота створено безліччю ідей, які часто дуже непрості.
у. Тобто природні істоти - це ансамблі елементарних:
організми, в яких елементарні істоти співпрацюють у виконанні загальної
роботи. Так само, як всі істоти взагалі співпрацюють в кругообіг Духа.
Дійсно, наприклад, людина - це такий ансамбль.
Але ж виходить, що єдине заняття, більш того, все життя
будь-якої істоти - це реалізація своєї ідеї, тобто самореалізація?
У. Не зовсім. Крім своєї індивідуальної ідеї істота реалізує і
інші створили його ідеї, а також ідеї, для реалізації яких воно було
створено. Тому, хоча істота і займається "самовтілення" і
"Самоосмислення", це не єдине його заняття.
у. Але з усього цього випливає приголомшливий висновок про "рукотворності" світу!
Адже виходить, що будь-яка річ, від галактики до атома, - це істота,
"Робить себе" і втілює свій задум ?!
У. Виходить.
у. Це теж важко ось так "проковтнути".
Зрозуміло - все, що створено людиною, втілює освоєння їм ідеї. але
хто створює такі природні явища, як гроза або землетрус?
У. Інші посередники між тонкими і речовим планами.
у. А як їх звати: Гроза, Землетрус?
У. Наприклад. Але є і їх творець, якого звуть Земля.
у. Значить, коли "наївні" люди приписують причини "природних"
явищ чиєїсь волі чи, як це буває у первісних народів, поклоняються
духам речей, вони зовсім не такі наївні? А в казках про гномів - духів гір,
ельфів - духів повітря, саламандр - духів вогню, русалок - духів води,
лісовиків - духів лісу, будинкових - духів будинку і т.д. "Добрим молодцям урок"?
У. Звичайно. Але "добрі молодці" не люблять вчити уроки.
Будь-міф повідомляє про реальність. І є особливим знанням. І міфи, і
забобони втілюють певні ідеї, часто недоступні для цивілізованих
людей.
у. Як цікаво виходить з проблемою створення! Наука вважає, що
все "створив" само собою, а релігія - що все створене Богом. І тут
немає протиріччя! У науковому "все створив саме собою" наголос ставлять на
"Саме", а "створив" взагалі втрачається. А насправді єдиний
питання, яке тут можна задавати, - це в чому тріада творить себе сама,
а в чому її творить хтось інший. Але в цьому питанні вже немає того
ідеологічного напруження.
Я зрозумів, що така істота. Але всеодно. Важко визнати живим то,
що завжди вважав неживим. А ти до того ж сказав, що не всі істоти живі.
Де ж межа між живим і неживим? Які істоти живі, а які ні?
У. Живі істоти складніше. Ідея їх індивідуальності тонше рівня
життєвої енергії.
у. Здається, я розумію. Щоб тріада мала "життєвістю" або
"Психічно", її індивідуальність повинна підніматися до рівнів життєвої
або психічної енергії. Тобто річ повинна бути досить складною. це
почасти збігається з уявленнями сучасної біології про те, що жива
матерія, наприклад білки, організована складніше, ніж нежива. Але з іншого
боку, це їх і розширює, так як наділяє життєвістю і інші, не
біологічні, але не менш складні системи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14