Привіт, Грицанов Сергій Петрович.
вас так само повинні визнати репрессірованниі і реабілітувати.
діти, які перебували разом з репресованими з політичних мотивів батьками або особами, які їх замінювали, в місцях позбавлення волі, в засланні, висилці, на спецпоселенні;
"Про реабілітацію жертв політичних репресій"
Засуджуючи багаторічний терор і масові переслідування свого народу як несумісні з ідеєю права і справедливості, Федеральне Збори Російської Федерації висловлює глибоке співчуття жертвам необгрунтованих репресій, їхнім рідним і близьким, заявляє про неухильне прагнення домагатися реальних гарантій забезпечення законності та прав людини.
I. Загальні положення
діти, які перебували разом з репресованими з політичних мотивів батьками або особами, які їх замінювали, в місцях позбавлення волі, в засланні, висилці, на спецпоселенні;
діти, які залишилися в неповнолітньому віці без піклування батьків або одного з них, необгрунтовано репресованих з політичних мотивів.
на осіб, які постійно проживають на території Російської Федерації, репресованих радянськими судовими і адміністративними органами, які здійснювали свої за межами СРСР, або військовими трибуналами, або центральними судами Союзу РСР і позасудовими органами (Верховним Судом СРСР і його колегіями, Колегією ОГПУ СРСР, Особливою нарадою при НКВС -МГБ-МВС СРСР, Комісією НКВС СРСР і Прокуратури СРСР з слідчих справ);
на іноземних громадян, репресованих за рішенням судів Союзу РСР або позасудових органів за межами СРСР за звинуваченням в діяннях проти громадян СРСР і інтересів СРСР. Питання реабілітації іноземних громадян, репресованих за рішенням судів Союзу РСР або позасудових органів за межами СРСР на підставі міжнародних законів за діяння проти інтересів Об'єднаних Націй у другій світовій війні, вирішуються відповідно до міжнародних угод Російської Федерації з зацікавленими державами.
а) засуджені за державні та інші злочини;
б) піддані кримінальним репресіям за рішеннями органів ВЧК, ГПУ-ОГПУ, УНКВД-НКВД, МГБ, МВС, прокуратури та їх колегій, комісій, "особливих нарад", "двійок", "трійок" та інших органів, які здійснювали судові функції;
в) піддані в адміністративному порядку заслання, вислання, направлення на спецпоселення, залучення до примусової праці в умовах обмеження свободи, в тому числі в "робочих колонах НКВС", а також іншим обмеженням прав і свобод;
г) необгрунтовано поміщені за рішеннями судів і несудових органів в психіатричні установи на примусове лікування;
д) необгрунтовано притягнуто до кримінальної відповідальності і справи на них припинені за нереабілітуючих підстав;
а) зрада Батьківщині у формі шпигунства, видачі військової або державної таємниці, переходу на бік ворога; шпигунство, терористичний акт, диверсія;
б) вчинення насильницьких дій щодо цивільного населення і військовополонених, а також пособництво зрадників Батьківщини і фашистським окупантам в скоєнні таких дій під час Великої Вітчизняної війни;
в) організація бандформувань, які здійснювали вбивства, грабежі та інші насильницькі дії, а також брали особисту участь у вчиненні цих діянь в складі бандформувань;
г) військові злочини, злочини проти миру, проти людяності і проти правосуддя.
Крім того, не підлягають реабілітації спрямовані в адміністративному порядку на спецпоселення особи з числа репатрійованих радянських громадян (військовополонених і цивільних осіб), які були в стройових і спеціальних формуваннях німецько-фашистських військ, поліції, якщо є докази їхньої участі в розвідувальних, каральних і бойових діях проти Червоної Армії, партизанів, армій країн антигітлерівської коаліції і мирного населення, за винятком тих, хто згодом брав участь в бойових діях проти німецько-фашістс ких військ в складі Червоної Армії, партизанських загонів або в русі Опору.
а) антирадянську агітацію і пропаганду;
б) поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять радянський державний або суспільний лад;
в) порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від церкви;
г) посягання на особистість і права громадян під виглядом виконання релігійних обрядів;
д) втечу з місць позбавлення волі, посилання і спецпоселення, місць залучення до примусової праці в умовах обмеження свободи осіб, які перебували в зазначених місцях в зв'язку з необґрунтованими політичними репресіями,
II. порядок реабілітації
Термін розгляду заяв про реабілітацію не може перевищувати трьох місяців.
Див. Текст частини другої статті 7
Рішення органів внутрішніх справ про відмову у видачі довідки про реабілітацію може бути оскаржене до суду в порядку, передбаченому для оскарження неправомірних дій органів державного управління і посадових осіб, що ущемляють права громадян.
При відсутності підстав для реабілітації органи прокуратури за вказаними в пункті "д" статті 3 цього Закону справах складають висновок про відмову в реабілітації, а за вказаними в пунктах "а", "б", "г" і "е" статті 3 цього Закону справах в разі надходження заяв зацікавлених осіб або громадських організацій направляють ці справи з висновками до суду відповідно до статті 9 цього Закону.
Щодо осіб, що звинувачувалися в контрреволюційних, особливо небезпечних державних злочинах за сукупністю з іншими видами злочинів, або коли в діях осіб вбачаються ознаки що контрреволюційних, особливо небезпечних державних, а інших видів злочинів, перегляд справ і матеріалів проводиться в загальному порядку, встановленому кримінально процесуальним законодавством Російської Федерації.
Рішення про відмову у видачі довідок про визнання осіб зазнали політичних репресій і такими, що підлягають реабілітації або постраждалими від політичних репресій можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Законом Російської Федерації "Про оскарженні до суду дій і рішень, які порушують права і свободи громадян".
а) на засуджених - судами, якими виносилися останні судові рішення. Справи, по яких вироки, ухвали, постанови були винесені скасованими або розформованими судами, а також військовими трибуналами щодо цивільних осіб, передаються на розгляд тих судів, до підсудності яких ці справи віднесено за чинним законодавством. Територіальна підсудність справи визначається за місцем винесення останнього судового рішення;
б) підданих позасудовим репресіям: щодо цивільних осіб - Верховними Судами автономних республік, обласними, крайовими судами, судами автономних областей, автономних округів, а щодо військовослужбовців - військовими трибуналами округів і флотів, на території яких діяли відповідні несудових органів.
У разі спору про підсудність справи можуть передаватися з одного суду до іншого за розпорядженням Голови Верховного Суду Російської Федерації.
В результаті розгляду справи суд визнає особу, що не підлягає реабілітації або визнає, що особа репресовано необгрунтовано, скасовує відбулося рішення і справу стосовно нього припиняє. Суд може також внести зміни в раніше відбулося рішення.
Що стосується особи, визнаного судом не підлягає реабілітації, заявникам вручається копія ухвали (постанови) суду, а в разі визнання його необгрунтовано репресованим - довідка про реабілітацію. Ухвала (постанова) суду може бути оскаржене в вищестоящий суд за заявою зацікавлених осіб або громадських організацій.
При перегляді справи і внесення змін в раніше прийняті рішення (в тому числі про часткову реабілітацію) зацікавленим особам або громадським організаціям на їхнє прохання видається довідка про результати перегляду справи.
Суди, органи прокуратури та внутрішніх справ Російської Федерації, федеральні органи державної безпеки, державні архіви і органи, що здійснюють архівне зберігання справ, пов'язаних з репресіями, на прохання державних і громадських організацій, а також громадян держав - колишніх союзних республік СРСР надають правову допомогу в питаннях , пов'язаних з реабілітацією, включаючи пересилку виписок з справ, копій документів та інших матеріалів щодо встановлення фактів застосування репресій, конфіскації, вилучення і втрати імущих єства.
Реабілітовані особи, а з їх згоди або в разі їх смерті - родичі мають право на ознайомлення з матеріалами припинених кримінальних і адміністративних справ і отримання копій документів. Ознайомлення інших осіб з зазначеними матеріалами проводиться в порядку, встановленому для ознайомлення з матеріалами державних архівів. Використання отриманих відомостей на шкоду правам і законним інтересам проходять у справі осіб і їхніх родичів не допускається і переслідується в установленому законом порядку.
Реабілітовані особи та їх спадкоємці мають право на отримання збережених в справах рукописів, фотографій та інших особистих документів.
За клопотанням заявників органи, що здійснюють архівне зберігання справ, пов'язаних з репресіями, зобов'язані, якщо у своєму розпорядженні відповідні відомостями, повідомити їм час, причини смерті та місце поховання реабілітованого.
III. наслідки реабілітації
При визнання особи необгрунтовано репресованим тільки в частині пред'явленого обвинувачення здійснюється відновлення тих прав, які були порушені у зв'язку з необґрунтованими політичними звинуваченнями.
Реабілітованим особам та їхнім спадкоємцям відшкодовується заподіяна у зв'язку з репресіями матеріальної шкоди за рахунок федерального бюджету.
Виплата компенсації спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але не отримана реабілітованим.
Особам, на яких поширюється дія Указу Президії Верховної Ради СРСР від 18 травня 1981 року "Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями державних і громадських організацій, а також посадових осіб при виконанні ними службових обов'язків", компенсація проводиться за вирахуванням сум, виплачених на підставі цього Указу.
Порядок виплати компенсацій, передбачений цією статтею, залишається на осіб, репресованих за межами Російської Федерації, але постійно проживають на її території. Виплата компенсацій цим особам проводиться на підставі документів про реабілітацію і про час перебування в місцях позбавлення волі, виданих в державах - колишніх союзних республіках СРСР або державними органами колишнього Союзу РСР. Виплата або перерахунок розмірів компенсацій особам, які мають її в державах - колишніх союзних республіках СРСР, не проводиться.
Особам, яким при перегляді справ і в зв'язку з визнанням необгрунтованість звинувачень з політичних мотивів була змінена міра покарання, проводиться за час їх перебування в місцях позбавлення волі понад терміну, призначеного при перегляді справ, виплата грошових компенсацій. Грошові компенсації в цих випадках виплачуються на підставі довідок про результати перегляду справ.
Особам, які проживають за межами Російської Федерації, грошові компенсації виплачуються за місцем їх проживання в Російській Федерації до застосування репресій, а у випадках, коли місце проживання визначити неможливо, - за місцем застосування репресій.
Фінансування витратних зобов'язань по виплаті грошових компенсацій, передбачених цією статтею, здійснюється за рахунок коштів федерального бюджету в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Не підлягає поверненню, відшкодуванню або компенсації:
майно (в тому числі житлові будинки), націоналізоване (муніціпалізірованние) або підлягала націоналізації (муніципалізації) відповідно до законодавства, що діяло на момент конфіскації, вилучення, виходу майна з володіння іншим шляхом;
майно, знищене під час громадянської і Великої Вітчизняної воєн, а також в результаті стихійних лих;
земля, плодово-ягідні насадження, неприбрані посіви;
майно, вилучене з цивільного обороту.
Реабілітованим особам відшкодовується вартість конфіскованого житлового будинку в порядку і розмірах, передбачених частиною шостою цієї статті.
Майно повертають державні і громадські організації, у яких воно знаходиться, без відшкодування зносу майна та стягнення витрат на його зберігання.
У разі неможливості повернення реабілітованим особам майна, яке збереглося відшкодовується його вартість відповідно до виробленої в установленому порядку оцінкою, але в розмірі не більше 4000 рублів за майно без житлових будинків або 10000 рублів за все майно, включаючи житлові будинки. В таких же розмірах відшкодовується вартість туру не збереженого майна.
У випадках, коли факт конфіскації, вилучення або виходу майна з володіння іншим шляхом встановлено, але відсутні або втрачені документи про характер, стан і кількості цього майна, виплачуються грошові компенсації в розмірі до 4000 рублів за майно без житлових будинків або 10000 рублів за все майно , включаючи житлові будинки.
У разі смерті реабілітованих осіб повернення майна, відшкодування його вартості або виплата грошових компенсацій провадиться їх спадкоємцям за законом першої черги.
Повернення майна, відшкодування його вартості або виплата грошових компенсацій провадиться реабілітованим особам за місцем знаходження або реалізації цього майна на момент застосування репресій незалежно від того, де були репресовані і проживають в даний час реабілітовані особи.
Винесені рішення відповідних органів про повернення майна, відшкодування його вартості або виплати грошових компенсацій не підлягають перегляду, а виплачені суми - перерахунку.
Заяви про повернення майна, відшкодування його вартості або виплати грошових компенсацій повинні бути подані протягом трьох років після введення в дію цього Закону, а в разі більш пізньої реабілітації - протягом трьох років з моменту отримання документів про реабілітацію.
Рішення про повернення майна, відшкодування його вартості або виплати грошових компенсацій приймають органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органи місцевого самоврядування на підставі висновків комісій з відновлення прав реабілітованих жертв політичних репресій, утворених відповідно до постанови Президії Верховної Ради Російської Федерації "Про комісіях по реабілітації жертв політичних репресій ".
Спори, пов'язані з поверненням майна, відшкодуванням його вартості або виплатою грошових компенсацій, вирішуються судом.
Фінансування витратних зобов'язань по виплаті грошової компенсації, передбаченої цією статтею, здійснюється за рахунок коштів федерального бюджету в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошових компенсацій, повернення конфіскованого майна або відшкодування його вартості встановлюється спеціальними положеннями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Визнані у встановленому порядку винними у злочинах проти правосуддя працівники органів ВЧК, ГПУ - ОГПУ, УНКВД - НКВД, МГБ, прокуратури, судді, члени комісій, "особливих нарад", "двійок", "трійок", працівники інших органів, які здійснювали судові повноваження , особи, які брали участь в розслідуванні і розгляді справ про політичні репресії, несуть кримінальну відповідальність на підставі чинного кримінального законодавства. Відомості про осіб, визнаних в установленому порядку винними у фальсифікації справ, застосуванні незаконних методів розслідування, злочини проти правосуддя, періодично публікуються органами друку.
IV. Заключні положення
Див. Текст розділу IV
Президент РРФСР Б.Єльцин
Москва, Будинок Рад РРФСР
Задати додаткове питання
Чи допоміг відповідь? - + 0 -