Rudyard Kipling "If"
If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowance for their doubting too;
If you can wait and not be tired by waiting,
Or being lied about, do not deal in lies,
Or being hated do not give way to hating,
And yet do not look too good, nor talk too wise:
If you can dream-and not make dreams your master;
If you can think-and not make thoughts your aim,
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same;
If you can bear to hear the truth you've spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build 'em up with worn-out tools:
If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings
And never breathe a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: 'Hold on!'
If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with Kings-nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much;
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds 'worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that's in it,
And-which is more-you'll be a Man, my son!
-----------------------------------------------------------
Редьярд Кіплінг "Заповіт"
(Переклад hakikas)
Коль голови своєї ти не втрачаєш,
Хоч все божевільні, в тому звинувачуючи тебе,
Коль повністю себе ти довіряєш,
При тому і критиків своїх люблячи;
Коль ти вмієш чекати невтомно,
Іль, будучи оббрехав, не брехати,
Іль, ненависть прощаючи терпляче,
Чи не тщішься перевагу показати;
Коль мариш, що не поневолений мрією,
Коль думаєш не заради дум самих,
Коль, зустрівшись з Тріумфом і Бедою,
Ти з рівною силою засумніваєшся в них;
Коль винесеш, коли твоє ж слово,
Переінакшивши, згодують дурням,
Іль яке звалилося справа життя знову
Засохлі клеєм скріпити по шматках;
Коль ти здатний ставити все на карту,
Ризикуючи всім, що виграти встиг,
І, програвши, повернутися до старту,
Нічим не давши зрозуміти, що пожалував
Коль ти змусиш серце, нерв і жили
Служити тобі, хоч їм уже не під силу,
Хоч все в тобі мертво, лише Воля з силою
Твердить: "Тримайтеся!", Щоб їм допомогти;
Коль пам'ятаєш, хто ти, кажучи з юрбою,
З царями не втрачаєш простоти,
Коль ворог чи друг не владні над тобою,
Коль цінуєш всіх, без переваг, ти;
Коль важливість кожної з секунд ти знаєш,
Як спринтер, що здійснює забіг,
Тоді всю Землю в дар ти отримуєш,
І, що понад, син, ти - Людина!
---------------------------------------------------------------
Редьярд Кіплінг "Коль зможеш ти"
(Переклад А.Руснака)
Коль зможеш ти зберігати розум на годину, коли навколо
Все життя втрачає сенс, все валиться з рук.
Коль вірити зможеш ти в себе, коли сумнівів коло
Замкнулося на тебе - у всьому винен слух.
Коль можеш ти роками чекати, чи не переймаючись сумнівом
Коль брехня в устах твоїх, але чистий ти перед нею.
Коль ненависть в тобі, але ти душею ні з нею
Знай, час не настав для своєю мудрістю.
Коль зможеш ти мрію не сплутати з Богом
Коль зможеш думка свою завжди тримати в узді
Коль зможеш ти пройти тріумф, прийняти страждання строго
І не дивлячись назад, як і раніше люблячи цінувати людей.
Коль можеш винести ти правду, яку одного разу сам прорік
Бути пов'язаним блазнями, на забаву, і дати дурням урок.
Розбити годинник, тим самим, порушуючи розмірений хід життя, а за тим
Зібрати осколки разом, щоб їх будувати, побудувати те, що потрібно буде всім.
Коль зможеш ти спорудити гору, лише тільки зі своїх перемог
Ризикнути всім цінним, що маєш і не перервати відчайдушний свій біг
І втратити все це разом і знову почати
І нікому, і ніколи про це не сказати.
Коль зможеш ти змусити своє тіло, тобі бути вірним до кінця
Пройти весь шлях, що Бог тобі відміряв і чекати покірно біля ганку
Змусити жити себе, пройшовши на крок, але далі,
Зробити крок за хитку межу.
Розумом наказати - «Триматися, хоч і страшно»,
Закривши очі, побачити порожнечу.
Коль можеш говорити з натовпом, і в бруд та не вдаритися особою
Бути не обмовленим молвою, за те, що ти йдеш з Царем.
Коли ні ворог, ні друг, душі твоєї не зможе поранити,
Коли твої слова почують всі, хто жадає знати,
Вважай, що ти вже опанував всі таємниці всесвіту.
Збагнув, невблаганну хвилину, мить те, що життя всієї довший.
Ті 60 секунд, що вічно з нами будуть, зімкнуться легіоном серед тіней
Коли обіймеш ти душею, всю землю, тварин, пустиш в розум свій
В ту мить ти станеш переді мною і Я скажу тобі - Син МІЙ "
Зумій триматися на годину, коли кругом
Втрачають голови, тебе звинувачуючи у всьому.
Повір у себе! Зумій зло долі
Пробачити неверящім сумнів в тобі
І чекати зумій невтомно і терміну.
Оббреханий, зумій відкинути брехню,
І хто ненавидить не проклянеш жорстоко,
І не хвалився мудрістю на гріш.
Зумій мріяти, мріям себе не довіривши,
Роздумів на самоціль не звернувши,
Зумій зустрічати перемоги і втрати,
До обох недовіри затамувавши.
Зумій стерпіти, коли твоє ж мненье
Негідник собі на користь перекрутив,
Коли палають рук твоїх творіння,
Щоб знову з попелу ти їх відродив.
Зумій все те, що виграв помалу,
Поставити на останній чет-непарне
І програти. І все почати спочатку,
Ні слова не сказавши про свій прорахунок.
Зумій змусити серце, нерв і тіло
Служити тобі, коли в них жар зотлів,
Коли, зібравши всю волю до межі,
Ти їм стояти і вистояти велів.
Будь людиною поруч з королями,
Серед натовпу не ставай натовпом.
Невразливий з ворогами і друзями,
Вір людям вірою видючої - не сліпий.
Секунди, що летять швидше за світло,
Зумій наповнити сенсом до однієї,
Тоді твоєю буде вся планета,
І станеш ти чоловіком, хлопчик мій!
Володій собою серед натовпу сум'яття,
Тебе клянущей за смятенье всіх.
Вір сам у себе, наперекір всесвіту,
І маловірним відпусти їх гріх;
Нехай годину не пробив, чекай, не втомлюючись,
Нехай брешуть брехуни, не опускається до них;
Умій прощати і не здайся, прощаючи,
Великодушний і мудріше інших.
Умій мріяти, не ставши рабом мрії,
І мислити, думки не обожнив;
Так само зустрічай успіх і наругу,
Не забуваючи, що їх голос брехливий;
Залишся тихий, коли твоє ж слово.
Калічить шахрай, щоб ловити дурнів,
Коли все життя зруйнована, і знову
Ти повинен все відтворювати з основ.
Умій поставити, в радісній надії,
Але карту все, що накопичив з працею,
Всі програти і вбогим стати, як колись,
І ніколи не пошкодувати про те,
Умій примусити серце, нерви, тіло
Тобі служити, коли в твоїх грудях
Вже давно все пусто, все згоріло,
І тільки воля каже: "Іди!"
Залишся простий, розмовляючи з царями,
Залишся чесний, говорячи з натовпом;
БУДЬ прямий і твердий з ворогами і друзями,
Нехай все, в свій час, рахуються з тобою;
Наповни змістом кожну мить,
Годин і днів невблаганний біг, -
Тоді весь світ ти приймеш у володіння,
Тоді, мій син, ти будеш Людина!
-------------------------------------------------------------------
Редьярд Кіплінг "Якщо" (Переклад С. Маршака)
О, якщо ти спокійний, що не розгублений,
Коли втрачають голови навколо,
І якщо ти собі залишився вірний,
Коли в тебе не вірить найкращий друг,
І якщо чекати вмієш без хвилювання,
Чи не станеш брехнею відповідати на брехню,
Чи не будеш злісний, ставши для всіх мішенню,
Але і святим себе не назвеш, -
І якщо ти своєї володієш пристрастю,
А чи не тобою панує вона,
І будеш міцний в удачі і в нещастя,
Яким по суті ціна одна,
І якщо ти готовий до того, що слово
Твоє в пастку перетворює шахрай,
І, зазнає катастрофи, можеш знову -
Без колишніх сил - відновити свою працю, -
І якщо ти здатний все, що стало
Тобі звичним, викласти на стіл,
Всі програти і все почати спочатку,
Чи не пошкодувавши того, що придбав,
І якщо можеш серце, нерви, жили
Так завести, щоб вперед нестися,
Коли з роками змінюють сили
І тільки воля каже: "Тримайся!" -
І якщо можеш бути в натовпі собою,
При королі з народом зв'язок зберігати
І, поважаючи думку будь-,
Глави перед мовити не хилити,
І якщо будеш міряти расстоянье
Секундами, пускаючись у дальній біг, -
Земля - твоє, мій хлопчик, надбання.
І більш того, ти - людина!