Вони з'являються нібито нізвідки: всі ці «ну», «як би», «насправді». Проходить час, і ми вже не можемо побудувати навіть прості фрази без їх допомоги. Ми оголошуємо їм війну, але на їх місці виростають інші «бур'яни» ...
Ну, почнемо з одного з найпоширеніших слів-бур'янів. У «частотний
словнику російської мови », в якому описано близько 40000 слів,« ну »міцно тримається в Топ-100. Звичайно, це слово вживається не тільки в якості «паразита»: воно може виражати спонукання, здивування, захоплення і навіть іронію. Однак не в такій кількості, яке ми спостерігаємо сьогодні в нашому повсякденному мовному потоці.
Слово «ну» - древнє; його можна зустріти в багатьох слов'янських мовах. Правда, точної етимології слова так і не вдалося встановити. Більшість лінгвістів сходяться на думці, що спочатку «ну» було звуконаслідуванням. Питання - чому? Удару хлиста, польоту стріли, звуку сокири. Можна сказати одне: наші далекі предки вживали «ну», коли хотіли до чого примусити співрозмовника. Слова «нужда», «канючити», можливо, походять саме від цієї частки. Згодом це «слово-загроза» стало вживатися для додання висловленню більшої сили. Ймовірно, і ми, зловживаючи «ну», неусвідомлено бажаємо надати нашій мові більше значущості. Філологи стверджують, що ми говоримо «ну» в діалозі, спонукаючи співрозмовника до відповідного мовного акту, тобто ця частка виконує функції підтримки комунікаційного контакту. Цікаво, що в хеттском мовою (був такий древній народ - хетти) «nu» ставилося практично перед кожною фразою.
"Це саме"
У «цьому самому», як правило, звинувачують людей малоосвічених, не здатних в мовної стихії оперативно правильно підібрати слова. Але не все так просто з цим виразом: арсенал вигуків і бур'янових фраз в російській мові досить широкий, щоб вдаватися до якихось зовсім дивним конструкціям, на кшталт «це саме». Ймовірно, даний мовної «паразит» спочатку функціонально заміняв якісь заборонені, табуйовані слова в мові по причини забобонів, наприклад, (щоб не наврочити).
Слово-бур'ян з цікавою долею. У сучасній стихії мови воно означає допущення певної можливості або невпевненого згоди ( «Мабуть, піде дощ;« Мабуть, я готовий це зробити »). У першому значенні воно близьке до просторічній «мабуть», яке є скороченням від «Не бійся».
«Мабуть» походить від давньоруського «жаловати», що означає «дарувати що-небудь з любові». Як «дарственное слово» або позначення будь-якої можливості стало висловлювати будь-яку можливість або невпевнене згоду, залишається таємницею.
У кожного покоління є своя, «фірмова», вираз-паразит. У нашого покоління - це «як би». Лінгвісти стверджують, що його вживання в розмовній мові артикулює відхід від відповідальності мовця за допомогою створення атмосфери невизначеності.
«Я як би збираюся у відпустку», «Я як би зараз сплю». Так людина уникає можливого фронтального зіткнення з співрозмовником і залишає собі простір для маневру. Звичайно, цим «як би-людям» краще серйозні завдань не доручати - як би що не вийшло.
"Насправді"
Одержимі вірусом цього виразу люди є повною протилежністю «як би-людей». Мода на вираз «насправді» припала на 60-ті - час ентузіастів. Психологи-лінгвісти характеризують таких людей, як впевнених в собі людей, які знають, що хочуть в житті, мають на все свою точку зору. Виходячи з цього, часте вживання «насправді» в розмовній мові говорить про самовпевненість говорить.
Це сорняковие слово, яке в «звичайному стані» є порівняльною формою прикметника «короткий» і прислівники «коротко», зобов'язане своєю паразитарної природи військовому середовищі. Так старші за званням вчили підлеглих більш чітко висловлювати свої думки. Потім слово потрапило в світ «цивільних» і стало виконувати функцію введення для дуже довгих оповідань.