Без появи судових ораторів, які відповідають кращим зразкам адвокатів минулого, по справжньому неможливо говорити про якісно новий, більш високий рівень адвокатури, неможливо говорити про те, що нинішнє покоління адвокатів є гідними спадкоємцями минулих поколінь адвокатів і використовують у своїй діяльності все краще, що було притаманне нашим попередникам.
Куди все це пішло? Як могло статися, що за 10-15 років судове красномовство практично повністю зникло з залів судових засідань?
Причин кілька.
Це, в першу чергу, знищення суду присяжних і присяжного адвокатури, відлучення від адвокатської діяльності кращих представників присяжного адвокатури.
Це і винищення інтелігенції (частина якої і складали адвокати) тільки за ознакою походження, а також істотного зниження рівня освіти у людей, що приходять в адвокатуру.
Як постріл по адвокатуру, звучать слова Вишинського
«Російська присяжная адвокатура -насквозь буржуазне установа, контрреволюційне стан і колишньої адвокатури у нас немає і бути не може».
Настільки винищили все, що було пов'язано з присяжного адвокатурою, що перша збірка захисних промов адвокатів 19 в. з'явився тільки в 1957 р
Якщо це доповнити тим, що в 1929-1930 р.р. закрили адвокатські кабінети та усіх адвокатів перевели в казарми - юридичні консультації, де умов для підготовки до виголошення захисній промові немає, то можна констатувати, що криза судового красномовства настав остаточно і безповоротно.
Про що говорити і для кого говорити?
Необережно сказане адвокатом слово могло мати для нього дуже сумні наслідки. Причому не тільки сказане з судової трибуни, а й сказаного з іншого приводу. (Одеський адвокат Сосин і його висловлювання в 1937 р про те, як можна вибирати голови колегії захисників з однієї людини, був розстріляний за сфабрикованою справою про контрреволюційної організації, що складається з працівників суду, прокуратури та адвокатури)
Хіба в той час можна було робити узагальнюючі висновки про бідність населення, про відсутність громадянських прав і свобод, що було часто причиною скоєння злочину.
А для кого говорити? Суддя, який оголосив про початок судових дебатів і представив слово прокурору, тут же починав писати вирок, сумлінно переписуючи його з обвинувального висновку.
Почувши, що прокурор замовк, суддя піднімав голову, надавав слово адвокату і продовжував переписувати вирок.
Про що можна говорити, якщо саме слово адвокат зникло з ужитку і до 1939 р не згадувалося.
А освітній рівень осіб, які займаються адвокатською діяльністю. А що проводяться «чистки», результатом яких було вигнання кращих людей з адвокатури.
Адвокатського стан поступово перетворювалося в клуб малограмотних людей і в 1945 р з вищою освітою в адвокатуру залишилося 40%, 48% -з середнім і 12% з початковою освітою.
Судове красномовство зникло із залів судових засідань і до теперішнього часу, на жаль, в ці зали не повернення.
Окремі приклади хороших адвокатських промов - не береться до уваги.
Невже настав час виявляти адвокатів, що мають поняття про ораторське мистецтво, про судової промови і наймати їх для написання промов для інших адвокатів - відродити інститут логографов з давньої Греції.
До речі, знаменитий історіограф і оратор Лізій написав мова для одного афінянин, той її прочитав і був в захопленні, однак, через кілька днів повідомив Лізію, що чим більше він її читав, тим менше вона йому подобалася. На що Лізій відповів, що той забуває про те, що суддям доведеться прослухати мова тільки один раз.
У цьому відмінність судового красномовства від інших видів мистецтва, поезії, музики, малювання. Люди мистецтва творять для всього людства, для нащадків, а судові оратори для невеликого числа осіб і на короткий час, хоча розмови великих адвокатів залишаються для наступних поколінь адвокатів на століття.
І все ж висновок один - треба відроджувати судове красномовство!
Гряде судова реформа з введенням суду присяжних. Будемо і для присяжних також нудно і нецікаво говорити? Як кажуть в Одесі: «Хороших результатів я Вам гарантую»
--Необхідно впливати на розум і почуття присяжних, а без грамотних, образних і запалюють промов - це навряд чи можливо.
Про справжнього оратора
Про письмову ПІДГОТОВКИ ТА натхнення
З А К Л Ю Ч Е Н Н Я