зувати до кого, волати, вигукувати, кричати про допомогу;
кого, кликати, закликати, підкликати, запрошувати; іменувати, називати, вшановувати по імені. Даремно кликав я про допомогу, на допомогу, все порожньо! Мабуть, не малівался ти, до Богу не вав! Прийшов незваних, мабуть же негнан! Треба б кликати, та не знаю, як називати! Званому гостю хліб та сіль, непроханого місця немає. Званому гостю і місце і шана, непроханого - як Богвеліт. Як тебе звати? - "Звуть зовуткой, а величають качкою (а прозиваютобуткой)". Як вчора мене звали, так і сьогодні звуть. Як кого кликати, так і поминати. Хоч як не клич (хоч чортом клич), тільки хлебомкормі. Як хочеш клич, тільки горілкою пої. І в гості не їздить, і до Себен кличе. Любиш гостювати, люби і до себе кликати. Йти було в гості, данікто не кличе. Їхати було обідати, та не кличуть. Звана - гість, анезваний - пес (не чорт його ніс)! Клич день ввечорі, т. Е. Поганим іліхорошім. Був я колись Пахомич, а нині і Івановичем не кличуть) був впочете, так збіднів. Любий, а як звуть, не знаю! Поминай какзвалі, кого вчора ховали! Прибутки та взяли, так шукай вітру в полі. Звати кого до столу, сівши. кликати в стіл, до обіду. Званий обід, попріглашенію, бенкет: обід у молодого, на інший день весілля. Званиепомінкі, в суботу на п'ятому тижні вів. поста. Волати про допомогу. Звернутися кого з мертвих. Виклич до мене Івана на вулицю. Виклич брус, подай його вперед. Його не було дозовешься. Зазивай гостей. Як ти називаєшся? Ніззвать кого зверху. Обізвав, відгукнутися на заклик. Відклич його геть. Поклич його, підкличте ближче. Перезові через річки. Вони перезиваются, перегукуються. Він закликав, покликав мене до себе. Його прозвали горланили. Скликати сходку. Узов його з собою. -ся, бути зовим, запрошуваним;
називатися, іменуватися, носити ім'я. Зувати ми і до добрих людей, і насзивалі. Як він зветься? Зватися будинками, орл. бувати один у одного названих бенкетах. Зиванье пор. довгих. (Більш употреб. З приводом), званьеокончат. заклик, заклик (рід. зва і заклику) м. об. дійств. по знач. глаг.
Звання людини, станове стан його, та ін. Духовне, дворянське, купецьке і ін. Або посаду, обов'язок: член, голова, управитель, прикажчик; менш правильно відносять звання до сану, до чину Іпр. Поклик, відозву, заклик, клич, запрошення. Поклик велику справу: взиваяі Царя дозовешься! Поклик велику справу: званого гостя бити не можна! На чужойсовет без заклику не ходи. За першим покликом в гості не їздять, звичай. Званбих, і пріідох. Кличу шану віддавай. В люди за покликом ходять. У нього сіна наповеті і звання немає, згадувана немає. Зовок м. Клич, заклик на ім'я, однкртн. поклик. Іван по першому Зовком ніколи не прийде, його насілудозовешься. 3овний, зовочний, зовковий до заклику відноситься. 3овкій, послівний, слухняний; знає кличку свою, кого легко закликати. Кликати, зватай м. (Рід. Пад. Ого і ая) Бірюч, глашатай; Прізивателя, пріглашатель: посланий для призову гостей. Ішов би в бенкет, та кликати недождусь. Для запрошення весільних гостей, посилається деколи і кликати ж. Від свахи кликати, від куми позиватий, сварка і тяжба. Званец м. Званка ж.званий гість, запрошений. Званчікі поряду сидять. 3вательний, козванью, кличу (дії) відноситься. Кличний відмінок, в граматиці, яким звертаються до другого особі; в церковних. мові він відмінний отіменітельного; в російській, однаковий. Звательцо пор. надрядковий знакцерковной грамоти (), який ставиться над початковими голосними.
Тлумачний словник Даля
Безкоштовна база тлумачних словників російської мови «Мій Словник»
Тлумачний словник допомагає розвинути грамотну мову і уникнути прикрих помилок при вживанні російських слів. Наша база тлумачних словників російської мови безкоштовна і буде постійно розвиватися. Крім самого тлумачення слів, в тлумачному словнику можна знайти приклади вживання слів, а так само тлумачення значень багатозначних слів.
Копірайтер, студент, школяр або журналіст - будь-який, кому необхідно грамотно використовувати російську мову, знайде тут для себе багато корисного.