Ви-рос-ший в Па-ри-же в сім'ї ту-ні-с-ців з Га-бе-са, eL Seed в 18 років на-вчив-ся чи-тать і пі-описати по-араб-скі. З тих пір він залишати-ля-ет граф-фі-ти на сте-нах і зда-ні-ях по всьому світу, екс-пе-ри-мен-ти-ю з араб-скі-ми бук-ва-ми в самому гран-ді-оз-ном мас-шта-бе. Він го-во-рить: «Я не думаю, що вам потрібно по-ні-мати араб-ський, щоб оце-нить його кра-со-ту. Кра-со-та над-пі-сі тро-га-ет душу шви-реї, ніж сенс ». Як і мі-мо оча-ро-ва-ня, та-а-ще-го-ся в його на-ні-сен-ної бал-лон-чи-ком в'язі, пра-цю-та eL Seed при-вно -Сіті по-е-зию в го-род-ської пий-заж. У Кейп-та-Місяці він ци-ти-ро-вал Ман-де-лу, в Па-ри-же - Стен-да-ля, а на даху-шах бра-Зиль-ських фавел збіль-ко-ве чіл слова спів-ча-мен-ної по-етес-си Га-б-рі-е-ли Тор-рес Бар-бо-са.
«Коптська громада Zaraeeb збирає міське сміття десятиліттями, вони розробили найбільш ефективну і високоприбуткову систему переробки на глобальному рівні. Проте, їх сприймають як щось брудне і маргінальне. Щоб пролити світло на це спільнота, я зі своєю командою за допомогою місцевої громади створив малюнок, що охоплює майже півсотні будинків і видимий тільки з певної точки. У цьому творі відображені слова святого Афанасія Олександрійського, коптського єпископа III століття, який сказав: "Той, хто хоче бачити сонячне світло, спершу повинен протерти очі" ». - зазначив eL Seed.
Але, віз-мож-но, недо-то-які з найбільш за-мет-них робіт eL Seed були зро-ла-ни в Ту-ні-се. Під час ме-сяч-но-го пу-ті-ше-наслідком по Ту-ні-су, опи-сан-но-го в його книзі «За-ті-Рян-ні стіни» (Lost Walls), він по -се-тил місто Он-аль-Джа-миль, де сни-ма-лись «Зірок-ні війни». Разо-ча-ро-ван-ний ту-ри-сти-че-ської ло-вуш-кою, в ко-то-рую Гол-ли-вуд пре-вра-тил місто, eL Seed по-про-сил раз -ре-ше-ня (він го-во-рить, що все-гда со-гла-су-ет свої пра-цю-ти, в від-ли-ність від дру-гих з-вест-них вулич-них ху-дож-ні-ков, таких як Бенк-сі) на-ри-со-вать граф-фі-ти на охра-ня-е-мій тер-ри-то-рії. На одній зі стін зда-вання він ви-пі-сал слова, ци-ти-ру-ю-щие ще одне свя-щен-ве для бага-тьох через ре-че-ня: «Я ні-ко-ли Не буду твоїм сином »- відповідь Люка Скай-у-оці-ра на зна-ме-ні-ту фразу Дарта Вей-де-ра,« Я твій батько ».