Пивниця і троянда
Пивниця і троянда
Міс Пози Керінгтон заслужено користувався славою. Життя її розпочалася під малообещающую прізвищем Бога, в селі Кранбері Корнерс. У вісімнадцять років вона придбала прізвище Керінгтон і положення хористки в столичному театрі фарсу. Після цього вона легко здолала покладені ступені від "фігурантки", учасниці знаменитого октету "Пташка" в гучній музичної комедії "Дурниці і брехали", до сольного номеру в танці комашок в "Фоль де Роль" і, нарешті, до ролі Тойнет в оперетку " купальний халат короля "- ролі, яка завоювала прихильність критиків і створила їй успіх. До моменту нашої розповіді міс Керінгтон купалася в славі, лестощів і шампанському, і далекоглядний гер Тімоті Гольдштейн, антрепренер, заручився її підписом на солідному документі, свідчить, що міс Пози згодна блищати весь цей сезон в новій п'єсі Дайдо Річа "При світлі газу".
Негайно до герру Тімоті з'явився молодий талановитий син століття, актор на характерні ролі, містер Хайсміс, який розраховував отримати ангажемент на роль Соля Хейтосера, головного чоловічого комічного персонажа в п'єсі "При світлі газу".
- Милий мій, - сказав йому Гольдштейн, - беріть роль, якщо тільки вам вдасться її отримати. Міс Керінгтон мене вс? одно не послухає. Вона вже відкинула з півдюжини кращих акторів на амплуа "сільських простаків". І каже, що ноги її не буде на сцені, поки не роздобудуть справжнього Хейтосера, Вона, бачте, зросла в провінції, і коли таке оранжерейне рослинка з Бродвею, понатикали в волосся соломинок, намагається зображати польову траву, міс Пози просто з себе виходить . Я запитав її, жартома, чи не підійде для цієї ролі Ленман Томпсон. "Ні, - заявила вона. - Не хочу ні його, ні Джона Дрю, ні Джима Корбета, нікого з цих франтів, які плутають турнепс з турнікетом. Мені щоб було без підробок". Так ось, мій милий, хочете грати Соля Хейтосера - зумійте переконати міс Керінгтон. Бажаю удачі.
На наступний день Хайсміс вже їхав поїздом в Кранбері Корнерс, Він пробув в цьому глухому і нудному містечку три дні. Він розшукав Богс і визубрив напам'ять всю історію їхнього роду до третього і четвертого поколінь включно. Він ретельно вивчив події і місцевий колорит Кранбері Корнерс. Село не встигала за міс Керінгтон. На погляд Хайсміса, там, з часу відбуття єдиною жриці Терпсихори, відбулося так же мало істотних змін, як буває на сцені, коли передбачається, що "з тих пір минуло чотири роки". Прийнявши, як хамелеон, забарвлення Кранбері Корнерс, Хайсміс повернувся в місто хамелеоновскіх перетворень.
Все сталося в маленькому погребі, - саме тут довелося Хайсмісу блиснути своїм акторським мистецтвом. Немає необхідності уточнювати місце дії: існує тільки один льох, де ви можете розраховувати зустріти міс Пози Керінгтон після закінчення вистави "банний халат короля".
За одним із столиків сиділа невелика жвава компанія, до якої тяглися погляди всіх присутніх. Мініатюрна, пікантна, завзята, чарівна, упоєна славою, міс Керінгтон по праву повинна бути названа першою. За нею герр Гольдштейн гучноголосий, кучерявий, незграбний, трішки стривожений, як ведмідь, якимось дивом упіймав в лапи метелика. Наступний - якийсь служитель преси, сумний, вічно насторожений, розцінює кожну звернену до нього фразу як можливий матеріал для кореспонденції і поглинає свої омари а ля Ньюбург в величному мовчанні. І, нарешті, молода людина з проділом і з ім'ям, яке виблискувало золотом на зворотному боці ресторанних рахунків. Вони сиділи за столиком, а музиканти грали, лакеї снували взад і вперед, виконуючи свої складні обов'язки, незмінно обернувшись спиною до всіх нужденних в їхніх послугах, і все це було дуже мило і весело, тому що відбувалося на дев'ять футів нижче тротуару.
Об одинадцятій сорок п'ять в льох увійшло якась істота. Перша скрипка замість ля взяла ля бемоль; кларнет пустив півня в середині фіоритури; міс Керінгтон фиркнула, а юнак з проділом проковтнув кісточку від маслини.
Вигляд у знову увійшов був чудово і бездоганно сільський. Худий, нескладний, неповороткий хлопець з лляним волоссям, з роззявленим ротом, незграбний, очманілий від великої кількості світла і публіки. На ньому був костюм кольору горіхового масла і яскраво-блакитний галстук, з рукавів на чотири дюйми стирчали кістляві руки, а з-під штанів на таку ж довжину висовувалися щиколотки в білих шкарпетках. Він перекинув стілець, сів на інший, закрутив гвинтом ногу навколо ніжки столика і запобігливо посміхнувся підійшов до нього лакея.
- Мені б стаканчик імбирного пива, - сказав він у відповідь на ввічливе запитання офіціанта.
Погляди всього льоху кинулися на прибульця. Він був свіжий, як молодий редис, і невигадливий, як граблі. Витріщивши очі, він відразу ж почав блукати поглядом по сторонах, немов виглядаючи, не заблукали чи свині на грядки з картоплею. Нарешті, його погляд зупинився на міс Керінгтон. Він встав і пішов до її столика з широкою сяючою посмішкою, червоніючи від приємного збентеження.
- Як ся маєте, міс Пози? - запитав він з акцентом, що не залишає сумніву в його походження. - Або ви не впізнаєте мене? Я адже Білл Самерс, - пам'ятаєте Самерсов, які жили як раз за кузнею? Ну ясно, я трохи підріс з тих пір, як ви поїхали з Кранбері Корнерс. А знаєте, Ліза Перрі так і думала, що я, дуже навіть можливо, можу зустрітися з вами в місті. Ліза адже, знаєте, вийшла заміж за Бена Станфілд, і у вона говорить.
- Та що ви? - перебила його міс Пози з жвавістю. Щоб Ліза Перрі вийшла заміж? З її-то веснянками.