Тлумачення Меркурія в якості <духа> і <души>, незважаючи на неминуче виникає в цьому випадку дилему духу і тіла, незаперечно вказує на той факт, що самі алхіміки сприймали свою арка субстанцію як щось таке, що сьогодні ми назвали б психічним феноменом. Адже чим би там не були ще <дух> і <душа>, з феноменологічної точки зору вони - саме якісь <психические> освіти. Алхіміки невпинно привертають увагу до психічної природі свого Меркурія. Розглянувши найбільш часті в статистичному відношенні синоніми Меркурія (вода, вогонь, дух і душа), ми можемо тепер зробити висновок, що всі ці позначення відносяться до психологічної ситуації, яка найкраще характеризується антиномической номенклатурою - або навіть вимагає для себе такий. Вода і вогонь - класичні протилежності і годяться для дефініції однієї і тієї ж речі лише в тому випадку, якщо та поєднує в собі контрарние властивості води і вогню. Таким чином, псіхологема <Меркурий> по суті своїй повинна володіти антиномически подвійною природою.
е. двоїсту природу МЕРКУРІЯ
«Я - насичений отрутою дракон, всюдисущий і будь-якого доступний Те, на чому лежу я і що зі мною спочиває, в мені знайде той, хто веде пошук в згоді з правилами Мистецтва. Вогонь і вода мої руйнують і в'яжуть; з тіла мого ти можеш витягти зеленого лева і червоного Але якщо не знаєш мене як слід, то мій вогонь знищить п'ять твоїх почуттів Уже багатьом приніс смерть отрута, що розтікається з моїх ніздрів Отже, ти повинен вміти відокремити грубе від тонкого, якщо не хочеш впасти в повне убозтво. Дарую тобі сили чоловічого і жіночого, дарую тобі сили неба і землі. Таїнства мого мистецтва належить справляти з відвагою і великодушністю, якщо хочеш ти здолати мене силою [108] вогню, бо багато вже, дуже багато хто постраждав, а всі їх стан і робота не збулися Я - природи яйце, ведене лише мудрим, котрі зі скромністю і благочестям витягують з мене мікрокосм (що на всіх людей прийшов уготований був Богом Всевишнім, але лише небагато чим дарований, тоді як більшість марно його домагається), щоб від багатств моїх створити добро бідним, та не прив'яжуться душі їх до тлінному злату Філософи називають мене Меркурієм; моя дружина - [філософське] золото; я - древній дракон, сущий по всьому колу земель, батько і мати, юнак і старець, всесильний і всіх слабейший, смерть і воскресіння, видимий і невидимий, твердий і м'який; я спускаюся під землю і піднімаюся на небеса, я найвище і найнижча, найлегше і найважче, лад природний часто спотворюється в мені кольором, числом, вагою і мірою; в мені укладено світло природний (naturale lumen); я темний і світлий; я притікати з неба і від землі; мене знають, але я зовсім не існую [109]; в сонячних променях я відливаю всіма барвами і всіма металами Я - сонячний карбункул, найблагородніша просвітлена земля, якою мідь, залізо, олово і свинець ти можеш перетворити в золото>.