Син прийшов зі школи і заявив: «Я більше в цю школу ні ногою!». Батько ошелешений такими словами і не може знайти підхід до дитини. Син замкнулося, не бажаючи нічого чути ні про вчителів, ні про уроки. «Що робити?», - вимовляє собі під ніс батько.
По-перше, заспокойтеся і не тисніть на дитину. По-друге, дочекайтеся, поки він сам захоче з вами поговорити. Не змушуйте його сідати за уроки, а з'ясуйте все в спокійній і мирній обстановці. Причин може бути безліч. Не обов'язково в небажанні ходити в школу винен ваша дитина.
1. Не подобається вчитель
Добра половина першокласників на питання: «Чи подобається вчитель» відповідає - «Ні». Вчителів набирають по диплому, а варто було б влаштовувати тотальну перевірку. Спостерігати разом з кваліфікованим психологом, чи здатна ця людина саме вчити, а не просто займати робоче місце. Багато твердять, що у вчителів необхідно проводити атестацію і чим частіше, тим краще.
Нерідкі випадки, коли викладач виділяє з усього класу кілька улюбленців, а іншим ставить оцінки не те що відповідно до розвитку, а усвідомлено їх занижує. Можливо, в це число «недолюблених» входить і ваша дитина. Потрібно це з'ясувати і якщо ваші підозри виправдалися, поговорити по душам з нетактовним учителем. Поясніть, що ваша донька чи син нітрохи не гірше за інших і заслуговує, як і інші, гарних оцінок.
2. Нічого не зрозуміло
Нова шкільна програма дійсно складна. Навіть дорослі ламають голову над завданнями для першокласників. Неважко уявити, як складно дитині даються уроки.
Від вчителя тут залежить 80% відсотків успіху школяра. Якщо він не вміє підносити складний матеріал простою мовою, з часом почнуть відставати, і так звані відмінники.
Тут все набагато складніше, тому що навряд чи вийде перевчити викладача. Допоможуть лише самостійні заняття з дитиною. Або, поки не пізно, поміняйте школу, інакше ваше чадо, навіть будучи здатним, не зможе показати високий рівень. Учитель від Бога ні за що не залишить дитину в подиві і постарається розкласти все по поличках.
3. У школі нудно
Поговоріть з учителем, нехай він дає більш складні завдання, в той час як клас вирішує просту задачу. Можливо, школяреві дозволять побути в ролі вчителя, так він дочекається моменту, поки хлопці досягнуть його рівня розвитку. Після виконання дитиною легкого домашнього завдання виберіть для нього роботу складніше і цікавіше. Його мозок потребує постійної тренуванні.
4. Більше не піду в школу
Тут може таїтися підступна помилка, швидше за все вашої дитини потрібно було віддавати в школу зі спеціалізованим ухилом. Діткам з тонкою натурою і гуманітарним складом розуму нудна і нецікава звичайна шкільна програма. Всі ці цифри, трикутники і гіпотенузи настільки байдужі, а всі думки спрямовані на мрії стати художником або поетом. З'ясуйте, чи є у вашому місті подібні школи і переведіть дитину, нехай він ходить в школу як на свято.
5. Мене постійно лають
Майже кожен день ви читаєте в щоденнику зауваження про погану поведінку. Не варто з криками пояснювати дитині, як важливо прямо сидіти і слухати вчителя. Якраз в цьому може бути «заслуга» вчителя, він нудно розповідає, використовує багато незрозумілих слів. Раз дитині незрозуміло, він буде відволікатися на що завгодно, пропускаючи мимо вух «майстерну мова вчителя».
Якщо ж учитель тут ні до чого, значить, ваше чадо надто енергійно. Розпитайте у нього, в яку секцію або гурток він хотів би ходити. Гіперактивним дітям більше до душі спорт: футбол, баскетбол, волейбол, карате. Деякі секції організовуються в шкільному спортзалі у вечірній час. Сходіть разом з дитиною подивитися, як займаються інші діти. Нехай ваше енергійне дитя визначиться з видом спорту самостійно.
Пора робити висновки
Для початку з'ясуйте, наскільки компетентний учитель. Якщо все в порядку, приділіть більше часу дитині.
Поговоріть по душах в спокійній обстановці. Дуже часто однокласники насміхаються над фізичними недосконалостями. Занадто худий, повний або невпевнений у собі людина завжди викликає зайві розмови. Дитячий колектив вважається самим підступним, і якщо у вашої дитини спокійний характер, більш напористі дітки можуть самостверджуватися за його рахунок.
У запущених випадках звертайтеся до дитячого психолога, найчастіше їм вдається вирішити подібні проблеми безболісно для психіки.