Джерела фінансування дальності установ сектору загального державного управління -

Фінансування органів влади і управління здійснюється виключно за рахунок Державного та місцевих бюджетів. За рахунок бюджету також містяться органи прокуратури і супу.

Через Державний бюджет фінансуються, як правило, навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації. Через обласні бюджети фінансуються деякі педагогічні вузи, технікуми, коледжі, професійно-технічні училища. Більшість середніх загальноосвітніх шкіл, гімназій, шкіл-інтернатів, дитячих дошкільних установ фінансується з міських, районних та селищних бюджетів. Основним напрямком діяльності держави щодо установ, які надають освітні послуги, є контроль за дотриманням ними державних стандартів в галузі освіти.

Фінансування охорони здоров'я також здійснюється з різних джерел, оскільки продуктом діяльності галузі є змішаний громадський товар. Планування адекватної системи охорони здоров'я має бути орієнтоване на визначення: кола послуг, ефективне надання яких повинен забезпечити державний сектор; послуг, які може надавати приватний сектор за допомогою державних субсидій; послуг, які можна цілком залишити за приватним сектором. Приватний сектор повинен знаходитися під державним контролем у зв'язку з інформаційною асиметрією на ринку даних послуг і диктатом виробника.

Заклади охорони здоров'я, що фінансуються з державних джерел, діляться на три групи: лікувально-профілактичні, до яких відносяться лікарні та поліклініки, лікарські та фельдшерські пункти, станції швидкої медичної допомоги, переливання крові; санітарно-профілактичні установи, тобто санітарно-епідеміологічні, дезінфекційні станції; інші установи та заклади для обслуговування інвалідів війни, які постраждали від стихійного лиха, для проведення судово-медичних експертиз тощо.

Перехід від командно-адміністративної до ринкової (змішаної) економіки створює передумови для підвищення ефективності виробництва не тільки приватних, а й суспільних благ. Однак реалізація цих передумов залежить від продуманої економічної політики, своєчасного формування нової інституційної основи функціонування громадського сектору.

Схожі статті