У німецькій мові, на жаль, відсутня літера "Ж". Тому вона пишеться, природно, саме так - "Ж". І більше ніяк. Точно так же, як німецька буква "ß", наприклад, пишеться тільки "ß". Ніяк не залежно від того, якою мовою написаний розглянутий текст. Бачите, я зараз пишу текст російською мовою, але німецьку букву "ß" не можу графічно відтворити якось інакше. Оскільки, якщо змінити написання, то це буде зовсім інша буква. Так само і з "Ж". Вона на всіх мовах (в тому числі і на німецькому) пишеться "Ж".
А тепер з прізвищами. Якщо потрібно відтворити на німецькому звук "ж" (не плутати з буквою), німці найчастіше використовують "zh" або "g". Значно рідше - "sh". Думаю, що слов'янські прізвища частіше пишуться з "zh", а французькі з "g".
Букви "Ж" в німецькій мові не існує. При перекладі з російської на німецьку мову замість "Ж" використовують такі групи букв:
Перша група: sh (сш). Наприклад, Іжевськ на німецькій мові буде писатися як "Ishewsk".
Друга група: zh (зш). Наприклад, Жуков на німецькій мові буде писатися як "Zhukov".
Третя група: sch (сцш). Наприклад, шкірка на німецькій мові буде писатися як "Schale (жейл)".
Четвертий випадок: g (г, ж). Наприклад, багажу на німецькій мові буде писатися як "Bagage".
Букви "Ж", дійсно, в німецькій мові немає, але в деяких запозичених словах є звук, схожий на російський [ж], наприклад, Garag e, Bagag e.
Транслітерація російських слів з буквою "ж", що позначає звук [ж], на німецький проводиться поєднаннями sh і zh. наприклад: Izh evsk або Ish evsk.
Отже, прізвище, наприклад, Жуков на німецькому може бути записана як Sh ukov / w і як Zh ukov / w. Додатково я вказала варіанти запису букви "в" в суфіксі.