Корейською мовою (кор. 한국어 / 조선말) розмовляють близько 63 мільйонів чоловік в Південній Кореї, Північній Кореї, Китаї, Японії, Узбекистані, Казахстані та Росії. Неможливо стверджувати, що існує безсумнівний зв'язок корейської мови з іншими мовами, хоча деякі лінгвісти вважають, що він відноситься до алтайської мовної сім'ї. Граматика корейської мови дуже схожа на граматику японської мови, а 70% лексики походить від слів китайської мови.
Виникнення писемності у Кореї
В системі йду поєднували китайські ієрогліфи і спеціальні символи для позначення закінчень корейських дієслів та інших граматичних маркерів. Система йду використовувалася в офіційних і особистих документах протягом багатьох століть. Система письма хян'чхаль складалася з китайських ієрогліфів, які передаватимуть все звуки корейської мови, і використовувалася, головним чином, в поезії.
Корейський народ запозичив величезна кількість китайських слів, надав деяким китайським ієрогліфів корейське звучання і / або значення, а також винайшов близько 150 нових ієрогліфів, велика частина яких рідко зустрічається або використовуються, в основному, в особистих іменах і географічних назвах.
Корейський алфавіт винайшли в 1444 році, а почали використовувати в 1446 році, під час правління короля Седжона (1418-1450), четвертого короля з династії Чосон. Спочатку алфавіт називався «Хунмін чон'им» ( «Правильні звуки для навчання народу»), а також він був відомий як «Онмун» ( «Простонародне лист») і «Кукмун» ( «Державне лист»). Сучасна назва алфавіту, «Хангиль», створив корейський лінгвіст Чу Сігён (1876-191). У Північній Кореї алфавіт відомий під назвою 조선 글 (чосонгиль).
Зовнішній вигляд приголосних звуків пов'язаний з їх вимовою, а традиційний напрям листи (вертикально справа наліво), найімовірніше, запозичене з китайської мови, так само як написання складів блоками.
Навіть після винаходу корейського алфавіту більшість корейців, які вміли писати, продовжували писати на класичному китайському мовою або на корейській мові, використовуючи системи письма йду і кугёль. Корейський алфавіт асоціювався з людьми, які займають низьке суспільне становище, наприклад, з жінками, дітьми і неосвіченими людьми. Протягом XIХ-ХХ ст. комбінована система письма, що поєднує в собі китайські ієрогліфи (ханчча) і хангиль, стала надзвичайно популярною. Однак з 1945 року китайські ієрогліфи почали втрачати своє важливе значення для корейської писемності.
З 1949 року ханчча взагалі не використовувалися в друкованих виданнях Північної Кореї, за винятком кількох підручників і спеціалізованих книг. Однак, в кінці 1960-х рр. вивчення ханчча ввели в школах Північної Кореї, і школярі повинні були вивчити 2 000 ієрогліфіст до моменту закінчення школи.
У сучасній корейській літературі і неофіційною листуванні, в основному, використовується тільки хангиль, а в написанні наукових робіт і офіційних документах - поєднання хангиль і ханчча.
Особливості хангиль:
- Тип писемності: алфавіт.
- Направлення листа: до 1980 року в корейській мові використовувалося вертикальне направлення листа, справа наліво. Після 1980 року стало популярним горизонтальний напрямок письма зліва направо, і сьогодні воно використовується в більшості текстів.
- Кількість букв: 24 (Чамо): 14 приголосних і 10 голосних. Букви з'єднуються між собою в складові блоки.
- Зовнішня форма приголосних g / k, n, s, m і ng графічно являє собою мовні органи, які використовуються для їх вимови. Інші приголосні були створені шляхом додавання додаткових ліній до базових форм.
- Форма голосних грунтується на трьох елементах: людина (вертикальна лінія), земля (горизонтальна лінія) і небеса (точка). У сучасній системі хангиль «небесна» точка видозмінилася в коротку лінію.
- Між словами, що складаються з одного або більше складів, залишають відстань.
- Звучання деяких приголосних змінюється в залежності від розташування: на початку, в середині або в кінці складу.
- Багато корейських вчені пропонували альтернативний спосіб письма хангиль, який полягав у тому, щоб писати букви в ряд (як наприклад, в англійській мові), а не групувати їх в складові блоки, але ця ідея не викликала інтересу і ентузіазму.
- У Південній Кореї ханчча в деякій мірі використовуються в корейських текстах.
Алфавіт хангиль (한글)
Подвійні приголосні зі знаком * вимовляються як сильні приголосні. У Міжнародному фонетичному алфавіті немає символу для цього позначення.
Примітка до транслітерації корейської мови
Існують різні способи передачі букв корейського алфавіту за допомогою латинського алфавіту. Вищевказані способи: