Гей! Дозволь розповісти тобі історію. Отже, я є годинниковим в лісі снежнеграда, вірно? Я сиджу там і вистежую людей. Це досить нудно. На щастя глибоко в лісі є величезна замкнені двері. І на ній просто ідеально тренувати жарти «тук-тук». І в один день. я постукав, як зазвичай. Я постукав у двері і сказав: «тук-тук». І несподівано з іншого боку дверей пролунав жіночий голос: «хто там?» І я, природно, відповів: «доставка». «Доставка чого?» «Доставка дуже поганих жартів». Потім вона просто розридалася від сміху. Начебто це була найкраща жарт. яку вона чула за сто років. І я продовжував жартувати, а вона продовжувала сміятися. Кілька годин ми з нею обмінювалися жартами. У підсумку, мені пора було йти.
Але жінка сказала, щоб я приходив знову і я так і зробив. Потім я прийшов знову. І ще раз. Це стало фішкою. Однак, в один день, я помітив, що вона сміється не так, як зазвичай. Я запитав її, що ж сталося. І вона сказала мені щось дивне. «Якщо коли-небудь через ці двері пройде людина. будь ласка, можеш пообіцяти мені дещо? Пообіцяй, що будеш наглядати за ним і захищати? »З тих пір, я ненавиджу давати обіцянки. Але тієї, хто так щиро любить погані жарти, просто неможливо сказати «ні». Те обіцянку, що я дав їй. Ти ж здогадуєшся, що сталося б, якби вона ні про що не просила. Приятель.
. Т и б и у м е р т а м, г д е с т о я л.
Пояснення до цитати:
Санс розповідає Фріск про обіцянку, яку дав Торіель