1.2 Особливості факультативних занять
Є істотні відмінності у факультативному курсі з іноземної мови та інших предметів шкільного циклу. Вони проступають, перш за все, в зв'язку основного курсу і факультативного курсу. Якщо факультативний курс з інших предметів, наприклад історії, географії. біології, може мати свою власну область, суміжну з основним курсом (основи картографії по географії або основа юриспруденції з історії), з іноземної мови факультативний курс повинен становити єдине ціле з основним курсом, лише поглиблюючи і розширюючи його. Перед факультативним курсом стоять ті ж цілі.
Відмінність факультативного курсу від обов'язкового курсу полягає в методах і прийомах навчання, його організації. Так як йде невеликий приріст лінгвістичного матеріалу, в основному лексичного - новий граматичний матеріал не вводиться, то ознайомлення фактичний зводиться до мінімуму. Основна увага приділяється практиці мовлення; при цьому якщо мати на увазі тренування і застосування, то пріоритет належить застосуванню. Зупинимося на цих положеннях докладніше.
Знайомство з новим поширюється на лексику. Щороку має освоюватися приблизно 100 нових слів. На відміну від обов'язкового курсу учні самостійно знайомляться зі словами, так як передбачається, що прийоми навчальної праці, зокрема робота над значенням і формою слова, їм відомі з обов'язкового курсу, так само як і вміння користуватися словником і довідковим апаратом посібників в цілому. Хоча нового граматичного матеріалу не передбачається, можливо, однак, що по ходу роботи виникає у окремих учнів необхідність повторення або систематизації яких - то граматичних явищ, він може зробити це самостійно, використовуючи граматичний довідник. Що стосується тренування, то вона повинна мати місце на факультативних заняттях і може бути пов'язана з вдосконаленням, вимовних, лексичних та граматичних навичок, як правило, з метою нейтралізувати интерферирующее вплив і прохід через виконання різних вправ в мовлення. У центрі уваги на факультативних заняттях застосування сформованих навичок в усному мовленні та читанні.
Розглянемо особливості навчання говорінню. Програма вказує на посилення проблемно - дискусійною орієнтованості всього процесу навчання, і зокрема говоріння, що дозволяє підвищити речемислітельную активність учнів, вмотивованість і самостійність їх висловлювань, посилити розвиваючий характер навчання. У програмі замість звичайного перелік тем дається приблизний приблизний перелік проблем для обговорення, які спонукають учнів до висловлення своєї думки. Наприклад: «Вибір професії в школі або потім», «Нудно: кому? коли? чому? »,« Мир на землі - що я можу для цього зробити? ». Участь в обговоренні цих проблем дає кожному можливість проявити себе. Самі проблеми не можуть не викликати інтересу в учнів, оскільки вони визначені виходячи з їх вікових особливостей. Ось характерні проблеми для десятикласника: «Ким бути, яким бути?», «Чи бувають« позбавлення »знання. «Бути сучасним, що це значить?».
Природно, щоб дискусія відбулася, учнів потрібно забезпечити мовним матеріалом. Це передбачає раціональне використання двох форм мови: підготовленої, забезпечується опорами, і непідготовленою, т. Е. Вільною. Підготовлена мова, як відомо, характерезуется тим, що учні, т. Е. Можливість підготувати висловлювання за часом і матеріалом. наприклад:
A. Do you think he was active at the mathematics lesson while doing his Russian exercises?
Опори виконання: he was half - active; he thought about another subject; he was not learning mathematics; he was learning neither mathematics, nor Russian.
B. How can you be active at a lesson?
Опори виконання: take one's place in the classroom in time; be ready for the lesson when the teacher's explanations; do all exercises; give guick and correct answers.
Опори, наведені вище, носять об'єктивний характер, т. Е вони дані навчальної стороною без урахування індивідуальних потреб і можливостей учнів. На факультативних заняттях слід в більшій мірі практикувати використання суб'єктивних опор, які учні у відповідь на стимул підбирають самі по пам'яті або з доступних їм джерел. Це більше відповідає суті мови передбачає вираження, що надає висловом учня індивідуальний характер. Крім того відбір і перебір опор допомагає запам'ятовуванню матеріалу.
Підготовлена мова забезпечує непідготовлену, т. Е. Мова на основі нового стимулу без всяких опор. Для цього створюються ситуації, близькі до тих, які використовувалися при підготовленої промови, що дає імпульс вільному висловлюванню. Проблему можна ставити за допомогою діафільму, навчального фільму, тексту, що закінчується будь - яким питанням змістовно - смислового плану. У цих діафільмів, аудіо - та друкованих текстах повинен бути присутнім живий конкретний матеріал, який апелює не тільки до інтелекту, а й до емоцій учнів, що природним чином залучає їх в дискусію.
Що стосується самої методики роботи, то на звичайну методику, прийняту в обов'язковому курсі, у факультативному нашаровуються деякі прийоми, які добре зарекомендували себе в інтенсивних методах. Наприклад, пред'явлення може бути організовано так. Демонструється яскравий зразок мови з відповідним постановочним ефектом (фактично маленька п'єска). Учні сприймають його на слух. Потім самі, на правах одного з персонажів, активно включаються в цю п'єску. Такий прийом забезпечує певний рівень засвоєння мовного матеріалу вже на стадії пред'явлення. На факультативних заняттях можна використовувати і такий і такий прийом з інтенсивних методів, як «роздача легенд», щоб у кожного учня було «друге я». Наприклад, учень отримує легенду захопливого його літературного персонажа (барон Мюнхгаузен, Том Сойєр і. Т.п.). Вся подальша його речемислітельная діяльність відбувається в цьому образі. Це розширює можливості мобілізувати фантазію учня, його вигадку і творчі можливості.
На факультативних заняттях повинні використовуватися рольові ігри з країнами, що розвиваються сюжетами, що надає учням великі можливості для перетворення матеріалу відповідно до що виникли вперше комунікативним наміром.
Факультативні заняття дозволяють розвивати в учнів аудіювання, завдяки:
- спілкуванню вчителя з учнями іноземною мовою і спілкування учнів між собою на заняттях;
- слухання по радіо останніх новин;
Глава 2. Факультативні заняття, як вид позакласної роботи
За своєю природою факультативне заняття з іноземної мови, з одного боку, базується на нормативній програмі, а з іншого боку, є ланка в ланцюжку занять, яка має відмінні від нормативної програми мети. Тому програма факультативного курсу повинна будуватися так, щоб школярі, які відвідують його, не відчували нудьги на звичайних уроках, а й факультативні заняття не повинні сприйматися ними як якесь «повторення» ( «закріплення») того, що вивчалося в класі.
Відповідно, в основу факультативного курсу з іноземної мови в неспеціалізованій школі бажано покласти принцип, а саме розвиток максимальної кількості мовних умінь на мінімум з лексичного і граматичного матеріалу. У подібній ситуації факультативний курс повинен бути орієнтований не стільки на розширення словникового і структурного запасу, скільки на оволодіння способами мовної поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях і при вирішенні різноманітних проблем. При дотриманні вищезгаданого принципу школярі які відвідують факультативних занять, не відчувають себе безнадійно відстали від тих, хто їх відвідує, але зате останні можуть служити прикладом для перших, бо здатні показати. наскільки повніше, різноманітніший і логічніше можуть бути висловлювання в межах, практично не перевищують програмний матеріал. Отже, робота над лексичними і граматичними навичками на факультативних заняттях повинна орієнтуватися на розвиток гнучкості досвіду та його готовності до включення.
Будь-яке заняття в рамках факультативних занять даного типу має бути спрямоване на формування умінь усного спілкування. Відповідно, заняття можуть класифікуватися в залежності від мети приблизно наступним чином:
- «Моноцільовими» заняття, присвячені розвитку умінь монологічного висловлювання чи діалогічного спілкування;
- «Поліцелевие» заняття, що поєднують розвиток умінь монологічного висловлювання чи діалогічного спілкування або з розвитком умінь читання (аудіювання), або з вдосконаленням лексичних або граматичних навичок оформлення висловлювання.
Таким чином, спрямованість на вдосконалення навичок означає, що заняття можуть будуватися на матеріалі з переважанням або лексичного, або граматичного аспекту. При цьому граматичні явища узагальнюються так, щоб забезпечити на занятті певну сукупність різноманітних комунікативних намірів. Якщо одночасно відпрацьовується кілька конструкцій, то підбираються такі комунікативні наміри, де всі ці граматичні явища однаково були б необхідні для досягнення мовної мети, а якщо йде робота над одним складним граматичним явищем, то в мовних завданнях слід показати варіативність його застосування для реалізації кількох комунікативних намірів .
Основні принципи, на яких базується побудова факультативних занять, як на шкільному уроці, так і на занятті у вузі: усвідомлення мети і способів її досягнення і результатів, взаємозв'язок видів мовної діяльності, максимальна комунікативність тренування і плавний перехід до мовної практиці, попередження помилок за рахунок правильної послідовності завдань і т.д.
Відносно етапів заняття слід зазначити, що, оскільки ми не вводимо позапрограмних граматичних явищ або принципово нових лексичних тим, етап ознайомлення з мовним матеріалом, як правило, не буває докладним, розгорнутим і не займає значної частини заняття. І все ж іноді цей етап може займати важливе місце в структурі заняття. В якійсь мірі необхідність ознайомлення викликана недоліками діючого протягом багатьох років підручника з англійської мови для неспеціалізованих шкіл. Однак при будь-якому основному підручнику необхідно узагальнювати вивчений матеріал на іншому якісному рівні, з точки зору як говорить, так і сприймає інформацію (наприклад, узагальнення способів спонукання до дії, вираження повинності, повідомлення про доконаний дії, способів розшифровки омонімічних граматичних конструкцій). Такі узагальнення не повинні перевантажувати факультативний курс. Що ж стосується мовних умінь, то ознайомлення з ними якраз частіше буває на факультативних заняттях, ніж на звичайному уроці, орієнтованому більшою мірою на перенесення щодо простих мовних дій з рідної мови, ніж на розвиток складних інтелектуальних умінь, таких, як дефініція, визначення логічності або об'єктивності висловлювання і т.д.
Отже, в зв'язку з досить скромним місцем етапу ознайомлення в структурі факультативного заняття з'являється можливість приділяти більше уваги комунікативним завданням, ніж на звичайному уроці. Якщо на уроці, де вводиться й докладно пояснюється новий складний матеріал, можна іноді обмежитися умовно-комунікативними завданнями по жорстко заданою схемою, то кожне факультативне заняття включає цілий ряд справді мовних завдань.
При цьому перевага віддається завданням не стільки в рольовій грі, скільки в вираженні власних думок. Справа в тому, що тренувальні рольові ігри недостатньо стимулюють внутрішню мотивацію, а власне мовна, творча рольова гра вимагає величезної підготовки, на яку немає часу при одному-двох годинах факультативних занять в тиждень. Зате вираженню своєї думки можна вчити на кожному занятті, причому не тільки на етапі мовної практики, а й на етапі тренування.
Одна з основних завдань факультативних занять - розвиток особистості учнів. У процесі вивчення іноземної мови вдосконалюється структура інтелекту: різні види пам'яті і мислення / різноманітні інтелектуальні операції, і в першу чергу, такі, як зіставлення, узагальнення, класифікація. прийняття смислового рішення. Звідси і випливає завдання формування принципово нових умінь, а не тільки перенесення умінь, наявних рідною мовою, тобто практична мета на факультативних заняттях невіддільна від розвиваючої мети.
Оскільки школярі, як правило, відвідують факультативні заняття не частіше одного-двох разів на тиждень (в кращому випадку це здвоєне заняття) і часто не мають домашніх завдань, то дуже важливо застосування найрізноманітніших опор, які одночасно виключали б можливість мовних помилок, підказували б мовний матеріал і давали б максимум можливостей для самовираження, для прояву себе як особистості.
Труднощі організації самостійної роботи над іноземною мовою вдома пов'язані з відсутністю спеціального навчального посібника. Тому дуже важливо, щоб в учнів залишався так званий «конспект» заняття, в якому сформульована мета заняття, послідовність інструкцій і вказано мовної матеріал, з яким належить працювати, а також дані зразки виконання нових видів завдань. Це допомагає їм ще раз відтворити, уточнити, доповнити, змінити своє висловлювання. Крім того, роздача конспектів допомагає зміцнити і межтематіческой зв'язку, тобто на наступних заняттях у міру потреби повертати учнів до мовних одиниць і життєвих проблем, які пропонувалися на попередніх заняттях.
З огляду на відмінності в мовній підготовці, психологічні особливості і інтересах учнів всередині кожної групи, для підтримки внутрішньої мотивації на факультативних заняттях ще більшого значення в порівнянні з уроками набуває індивідуалізація завдань. У конспекті це може виражатися в різному рівні проблемності. Вірніше, завдання можуть припускати різну ступінь самостійності в мовному оформленні висловлювання при наявності проблеми в будь-якому вигляді завдання.
Факультативний курс, володіючи відносної автономністю, становить з нормативним курсом єдине ціле. Він проводиться паралельно з основним курсом, і тому викладачеві немає особливої потреби окреслювати проміжні цілі, хоча врахування додатково розвиваються умінь повинен вестися, тому що з'являється можливість більшою мірою задіяти взаємозв'язок різних видів мовної діяльності.
Інформація про роботу «Факультативний курс англійської мови»
свій девіз, емблему, пісню та форму. Як "домашнє завдання" учасники клубу готують інсценівку творів відомих зарубіжних письменників та драматургів. Доцільно виділити таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови в школі. Ця форма за своїм характером є масовою, так як передбачає участь в ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є.
з формою непрямого відмінка іменника. В англійській мові цей тип абсолютно не використовується через відсутність в англійському. мовою непрямих відмінків як таких (крім Possessive Case). Глава 2. Абревіатура у словотвірної системі англійської мови. 2.1 Структурно-семантичні класифікації англійських скорочень та їх місце в словообразовательной системі англійської мови.
матеріалу і створить передумови для подальшого самоосвіти. У цьому розділі ми спробуємо розглянути роль самостійної роботи у формуванні навчально-пізнавальних мотивів і визначити основні положення формування методики самостійної роботи учнів. 2.1 Роль самостійної роботи у розвитку мотивації до вивчення іноземної мови як засобу спілкування Ряд методистів і.