У договорі можна прописати умова про те, що право власності та ризик випадкової загибелі або псування устаткування переходить від Постачальника до Покупця з моменту приймання Покупцем робіт по монтажу поставленого обладнання згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт (див. Зразок договору).
Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 211 ЦК України). В силу п. 1 ст. 223 ГК РФ право власності у набувача речі за договором виникає з моменту її передачі, якщо інше не передбачено законом або договором. Тим самим ризик випадкової загибелі товару несе його власник з моменту отримання товару.
Обгрунтування даної позиції наведено нижче в матеріалах «Системи Юрист».
«Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 211 ЦК України). В силу пункту 1 статті 223 Цивільного кодексу України право власності у набувача речі за договором виникає з моменту її передачі, якщо інше не передбачено законом або договором. Тим самим ризик випадкової загибелі товару несе його власник з моменту отримання товару.
Положення Цивільного кодексу РФ про договір купівлі-продажу уточнюють: за загальним правилом (п. 1 ст. 459 ЦК України) ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту, коли відповідно до закону або договору продавець вважається який виконав свій обов'язок по передачі товару покупцеві (докладніше див. В який момент до покупця переходять ризики випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару). Однак покупець і продавець можуть своєю угодою встановити інший момент переходу ризику випадкової загибелі товару.
Визначити спеціальний момент випадкової загибелі товару в договорі купівлі-продажу можна декількома способами:
- вказати інший, ніж передбачено статтею 458 Цивільного кодексу РФ, момент, після якого продавець буде вважатися таким, що виконав свій обов'язок щодо передачі товару покупцеві (п. 1 ст. 459 ЦК України);
- вказати інший, ніж передбачено в статті 459 Цивільного кодексу РФ, момент переходу самого ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару (наприклад, використовувати фразу «Ризик випадкової загибелі товару переходить на покупця з моменту.»). *
Які умови договору вигідні покупцеві
Покупцеві вигідно перенести момент переходу ризику випадкової загибелі товару до того моменту, поки річ фактично не вступить до його володіння або володіння вказаної ним особи.
Іноді покупці вважають, що убезпечать себе, якщо включать до договору таке формулювання: «Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товарів несе та зі сторін договору, яка володіла правом власності на товар в момент випадкової загибелі або випадкового його пошкодження». Однак саме по собі це умова може виявитися недостатнім. Адже загальне правило, згідно з яким право власності у покупця виникає з моменту передачі речі (п. 1 ст. 223 ЦК України), сторони можуть змінити в договорі, причому:
- як на користь продавця: «Право власності перейде покупцеві після внесення передоплати». Тоді товар після перерахування оплати буде ще деякий час перебувати у продавця, а покупець буде нести ризик його випадкової загибелі або пошкодження;
- так і на користь покупця: «Право власності перейде покупцеві після того, як він перевірить якість отриманого товару». У цьому випадку право власності на товар, вже знаходиться у покупця, буде певний час залишатися за продавцем. При цьому покупець сам контролюватиме стан товару і умови його зберігання, а ризики все одно буде нести продавець.
Щоб прив'язати момент переходу ризику до моменту, коли товар фактично надійде у володіння покупця, потрібно включити в договір одне з наступних умов:
- «Усі ризики, пов'язані з випадковою загибеллю або пошкодженням товару, переходять на покупця тільки після фактичної передачі йому товару»;
- «Продавець відповідає за збереження товару до моменту фактичної передачі товару покупцеві».
Умова про перехід ризиків незбереження товару краще детально визначити в договорі. Однак можна просто послатися в договорі на один з термінів Інкотермс. так як вони позначають не тільки умови доставки, а й моменти переходу ризиків.
Якщо ці умови вдасться включити в договір купівлі-продажу, то в разі незбереження товару до його фактичної передачі покупець зможе зажадати від продавця поставки нового товару або повернення передоплати, а також компенсації збитків.
Яких умов договору покупцеві краще уникати
Покупцеві потрібно намагатися уникати узгодження умов договору, за якими він ризикує заплатити за зіпсований товар. Такі умови можуть виглядати наступним чином.
1. Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту здачі продавцем товару першому перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві
Ризик для покупця тут в тому, що при випадковій загибелі або пошкодження товару після такої «здачі» не вийде пред'явити продавцю будь-які претензії. Він вже не буде нести відповідальність за дії перевізника (організації зв'язку).
Так, досить поширена ситуація, коли продавець передає товар перевізнику, а той під час транспортування потрапляє в аварію. У підсумку покупцеві приходить пошкоджений товар (або ж товар виявляється зовсім втрачений), за який той все одно буде зобов'язаний перерахувати оплату. Якщо ж покупець уже сплатив товар, то не зможе зажадати повернути перераховані гроші.
Приклад з практики: незважаючи на те що покупець фактично не отримав товар, суд стягнув з нього оплату, так як за договором обов'язок продавця передати товар покупцеві вважалася виконаною в момент здачі товару перевізникові
Між ТОВ «В.» (продавець) та ТОВ «С.» (покупець) було укладено договір поставки, в якому сторони встановили обов'язок покупця за вибіркою і перевезення товару. Також в договорі було вказано, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Водій прийняв від продавця м'ясопродукти на суму 2 280 000 руб. проте не доставив їх покупцеві. Посилаючись на це, ТОВ «С.» відмовилося оплачувати товар.
ТОВ «В.» звернулося до арбітражного суду з позовом про стягнення боргу за договором поставки в розмірі 2 279 088 руб. і пені в розмірі 207 189 руб. 82 коп.
Суд вказав: «Відповідно до п. 1 ст. 459 ГК РФ, якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу, ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару переходить на покупця, коли відповідно до закону або договору продавець вважається який виконав свій обов'язок щодо передачі товару ».
Якщо продавець наполягає на включенні зазначеного умови в договір і у покупця є сумніви в сумлінності свого контрагента, то має сенс спробувати змінити порядок передачі товару.
Так, покупцеві може бути вигідно встановити в договорі умову, за яким продавець повинен буде передати товар безпосередньо покупцеві, але за місцезнаходженням перевізника. Що це дасть? Представник покупця зможе особисто перевірити кількість і стан переданого товару і сам здасть його перевізнику.
Це допоможе уникнути ситуації, коли продавець передасть товару в меншій кількості, ніж було вказано в акті прийому-передачі, а перевізник підійде до процедури перевірки вантажу формально. В результаті покупець може отримати контейнер з меншою кількістю товару, але з цілими пломбами, що без сумніву викличе труднощі з пред'явленням претензій.
Якщо ця умова все ж буде включено в договір, то покупцеві має сенс скористатися такими правами:
- якщо товар ще не переданий перевізнику - застрахувати товар (якщо цей обов'язок не вдалося в договорі покласти на продавця (ст. 490 ЦК України)), а також надати продавцю свого представника, щоб той був присутній при передачі товару перевізнику;
- якщо товар уже втрачений або пошкоджений і в цьому винен перевізник - пред'явити йому вимогу про відшкодування шкоди (докладніше див. Як подати позов проти перевізника і (або) експедитора відшкодування шкоди у разі втрати, пошкодження або недостачі вантажу);
- якщо товар в момент укладення договору вже був втрачений або пошкоджений і продавець знав про це і не повідомив покупцеві - пред'явити до суду вимога про визнання умови договору про момент переходу ризику випадкової загибелі товару недійсним (абз. 2 п. 2 ст. 459 ЦК України) .
2. Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару, проданого під час його перебування в дорозі, переходить на покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу
Сторони часто користуються можливістю узгодити момент переходу ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару, проданого під час його перебування в дорозі, у випадках, коли перевезення товару триває тривалий час (по морю або в змішаному сполученні). При таких обставинах поставки покупцеві треба бути особливо уважним, так як зазначена умова (про перехід ризику з моменту укладення договору) буде застосовуватися за замовчуванням. Тобто якщо при укладенні договору купівлі-продажу товару під час його перебування в дорозі сторони не включили в текст договору умова про іншому моменті переходу ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару (п. 2 ст. 459 ЦК України). В даному випадку ви купуєте і право власності на товар, і всі пов'язані з ним ризики.
Невигідність цього умови для покупця полягає в тому, що покупець як сторона, яка не є учасником перевезення, не може мінімізувати ризики випадкової загибелі товару під час його перебування в дорозі.
3. Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту надання товару в його розпорядження
Невигідність цього умови полягає в тому, що ризик випадкової загибелі товару може перейти на покупця набагато раніше, ніж той його фактично зможе отримати. Така ситуація може скластися, якщо покупець заплатити в строк прийняття товару, наданого в його розпорядження.
Продавець буде вважатися таким, що виконав свій обов'язок щодо передачі товару (і зніме з себе ризик випадкової загибелі товару) відразу після того, як до передбаченого договором терміну промарковані, підготує товар до передачі і повідомить покупця про готовність товару (п. 1 ст. 458 ЦК України) .
Якщо продавець наполягає на цій умові, то має сенс включити в договір купівлі-продажу пункт, за яким продавець в разі прострочення покупцем приймання прийме товар на відповідальне зберігання. У результаті продавець буде зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб забезпечити збереження товару (п. 1 ст. 891 ЦК України).
Недоліком тут є те, що за таку послугу доведеться заплатити окремо.
Це пов'язано з тим, що правила переходу ризику застосовуються лише тоді, коли загибель або пошкодження товару були випадковими, тобто не залежними від продавця і покупця.
Продавець запропонував проект договору купівлі-продажу, в якому не визначено момент переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару. Чи вигідно це покупцеві
Такий договір може бути вигідний покупцеві тільки в разі доставки товару покупцеві. У цьому випадку ризик перейде тільки в момент фактичної передачі товару.
В інших випадках варто запропонувати свої умови. Це пов'язано з тим, що за замовчуванням будуть діяти такі правила:
Професійна довідкова система для юристів, в якій ви знайдете відповідь на будь-який, навіть найскладніший питання.
Спробуйте безкоштовний доступ на 3 дні >>
Скоро в журналі «Юрист компанії»