Добре відомо, що правила поведінки - річ досить умовна. Те, що в одній країні вважається непристойним, в іншій - зовсім нормально, і навпаки. Стосується це, зрозуміло, і до Кореї. Відмінності в правилах поведінки між Росією і Кореєю часто призводить до досить безглуздим або смішним ситуацій, про які я сьогодні і хочу розповісти.
Пам'ятаю забавну історію. Один мій шапошний знайомий, кореєць, приїхав року два назад до Петербурга, де йому належало провести на стажуванні пару років. Русский він трохи вивчав до поїздки, але володів їм не дуже добре, і вирішив (цілком розумно), що йому знадобиться щось на зразок репетитора. Я порекомендував йому свою знайому, викладачку університету, для якої це був би незайве заробіток. Далі відбулося наступне. Кореєць подзвонив цієї викладачці, представився, і став з ходу ставити такі питання: "Як Вас звати?" "А ви заміжня?" "А скільки вам років?" Викладачці, якої, для довідки, було 29 років і яка незадовго до цього розлучилася з чоловіком, сприйняла ці питання як ознака двозначних намірів, і більше мати справ з новоприбулим стажистом не побажала. Звідки ж їй було знати, що прямі запитання про вік і сімейний стан - це просто звичайна частина корейського ритуалу знайомства У Кореї не вважається непристойним запитати жінку (так само як і чоловіка) про те, скільки їй років, заміжня вона, де вона живе. Для корейців при бесіді один з одним важливо знати відповіді на ці питання для того, щоб правильно побудувати відносини зі співрозмовником, однак на російських вони часто справляють неприємне враження, а часом і ведуть до конфузів, на кшталт того, про який я тільки що розповів. До речі сказати, зовсім нормально і запитати зустрінутого на вулиці знайомого, в тому числі і старшого за віком або положенню, про те, куди він йде. Для корейців цей питань не сприймається як прояв якогось цікавості, яке може бути і неприємно співрозмовнику. Питання "куди ви йдете?" - - просто заміна вітання, і відповідати на нього треба мимохідь (так само як, до речі, і на інший корейський вопроспріветствіе "їли Ви?").
Забавні нерозуміння часто виникають і за столом. Майже всі корейці зараз вільно володіють ножем і виделкою, а от російський, який би міг впоратися з паличками - крайня рідкість (американці, до речі сказати, в останні десятиліття орудувати паличками навчилися - позначилося виняткове поширення в Америці китайської кухні). Втім, на цей випадок в ресторані вам завжди знайдуть запасну вилку. Однак бувають і інші проблеми. Наприклад, у корейців зовсім не прийнято є з закритим ротом, що часто не подобається російським, яких дратує плямкання сусідів. У корейців ж викликає огиду, коли за столом. сякаються, навіть зовсім тихенько. Не те, щоб у російських висякатися за столом - норма, але це, в усякому разі, і не злочин, а ось корейцям вид сякатися за їжею співрозмовника цілком в змозі зіпсувати апетит до кінця обіду. Треба сказати, що проблема ця виникає не так уже рідко. Корейська кухня відрізняється феноменальною гостротою, і у незвичного до неї прибульця з Заходу вона викликає сильне подразнення слизової оболонки носа. За корейським же правилам за столом ти можеш злегка витирати ніс, але ніяк не сякатися. І, до речі, не приведи господь в Кореї витирати ніс прилюдно (не важливо за столом або, скажімо, в метро) звичним нам хусточкою. Для корейців сама думка, що хустку, змочений в. самі розумієте в чому. може бути запросто покладено в кишеню, здається жахливо негігієнічною. Самі корейці замість хустки користуються спеціальними одноразовими паперовими серветками, пакети яких можна дешево (10-20 центів) купити в будь-якому магазині або навіть просто в автоматі.
І інша особливість, яка впадає в Кореї в очі російському, знає корейську мову - це те, як спокійно кажуть корейці о. туалеті. У Росії, як і в багатьох (але не у всіх!) Західних країнах, на теми, пов'язані з туалетом, прийнято говорити, таємниче закочуючи очі і знизивши голос. У Кореї ж молода людина на побаченні може поскаржитися своїй коханій на що трапився з ним пронос з такою ж простотою, з якою його російський одноліток може поскаржитися на, скажімо, головний біль. Пам'ятаю, як мене з самого з незвички вражало, коли у мене на заняттях студентки не «просилися вийти", як це туманно і ухильно формулюється в Росії, а прямо і чітко пояснювали, куди (а то і навіщо) їм, власне кажучи, треба . З іншого боку, самі корейці часто не розуміють тих умовностей, які російські накрутили навколо такого звичайного і природного справи як похід до вбиральні.
Втім, багато хто з російських звичаїв здаються корейцям дивними, і навпаки, так що до цієї теми ми будемо ще повертатися.
Джерело: Сеульський Вісник