Черговий - від de jour: призначений якомусь дня. Наприклад, класичне французьке, бачене туристами в безлічі кав'ярень і бістро plat de jour - «страва дня», у нас перетворилося в «чергову страву»
Кермо, рулити - від rouler: їздити, обертати. Тут і пояснювати нічого. Рулет, та, звідси ж.
Кошмар - cauchemar: походить від двох слів - старофранцузского chaucher - «тиснути» і фламандського mare - «привид». Ось таке «приходить ночами привид, яке любить ніжно притулятися до сплячих».
Жалюзі - від jalouse (jalousie): заздрість, ревнощі. З цим словом у російських ніколи не складалося. Більшість завзято робить наголос на "а" замість "і". Етимологія слова досить проста: щоб сусіди не заздрили, французи просто опускали жалюзі. Широкому російській характеру такі тонкощі душевної організації не були властиві, тому у нас просто будували паркан вище, та міцніше.
Мине - minette: кішечка. Ну, як же без нього! У французів є стійкий вираз «зробити кішечку», але означає вона рівно протилежне, ніж в російській - буквально «зробити кунілінгус». Можна було б припустити, що слово походить від minet - кошеня м.р. ось тільки звучало б це «Міне», хоча хто його знає, як це прочитали наші предки.
Пальто - paletot: майже вже не вживається у Франції визначення верхнього чоловічого одягу: теплою, широкою, з коміром або капюшоном. Анахронізм, так би мовити.
Тужурка - від toujour: завжди. Просто щоденна, «повсякчасна» одяг.
Картуз - від cartouche: буквально «патрон». Власне, в значенні «мішечок з порохом», це слово з'явилося в Росії в 1696 році, а ось «перетворилося» в головний убір лише в 19 столітті абсолютно невідомим науці способом.
Сюртук - від surtout: поверх всього. Ох, не питайте, ми не знаємо і не носимо. Але так, колись сюртук був дійсно верхнім одягом.
Шапка - від chapeau: походить від старофранцузької chape - кришка.
Панама - panama: пояснювати не треба. Але ось, що дивно, Париж часто називають Paname, хоча місцевих жителів в подібних головних уборах помічено на вулицях не було.
Шедевр - від chef d'œuvre: майстер своєї справи.
Шофер - chauffeur: спочатку кочегар, опалювач. Той, хто дрова підкидає. Але це було давно, ще до появи двигунів внутрішнього згоряння. Доречі…
Напідпитку - від того ж слова chauffer: гріти, підігрівати. Прижилося в Росії, завдяки французам-гувернерам, які не проти були грюкнути чарочку-другу. Прийменник «під» - чисто російське, часто вживається при позначенні стану: під градусом, напідпитку. Або ... «підігрітий», якщо хочете. І, продовжуючи тему алкоголю ...
Кирять, накіряться - від kir: аперитив з білого вина і солодкого слабоградусного ягідного сиропу, найчастіше смородинового, ожинового або персикового. Їм, з незвички, дійсно можна швидко «накіряться», особливо, якщо не обмежиться одним-двома стаканчиками, а за старою російською традицією, почати зловживати як годиться.
Авантюра - aventure: пригода. У французькому не носить того негативного відтінку, якого слово набуло в російській, як, власне, і ...
Афера - від à faire: (щоб) робити, вдіяти. Загалом, просто зайнятися чимось корисним. А не те, що ви подумали.
Замурувати - від mur: стіна. Тобто, в буквальному сенсі «закрити в стіну». Крилата фраза «Замуровали, демони!» Навряд чи могла існувати за часів Івана Грозного, а ось з'явитися в XVII столітті, завдяки Петру Першому - цілком, як і слово ...
Робота - від raboter: обробляти, шліфувати, стругати, займатися, коротше, ручною працею. Що дивно, до 17 століття такого слова в російських текстах справді не вживалося. Не забувайте, саме за часів Петра Першого в Росію дійсно приїхало безліч архітекторів, інженерів і ремісників із країн Західної Європи. Так що там говорити, саме за паризьким зразком задуманий був Санкт-Петербург. Вони проектували, російські «працювали». Не можна також забувати і про те, що багато талановитих і рукаті хлопці, за наказом того ж Петра, вирушили вивчати ремесло в інші країни і цілком могли «захопити» слівце з собою на батьківщину.
Дюжина - douzaine: ну, дванадцять, як воно є.
Еківоки - від equivoque: двозначний. Ні, ну правда, не могли ж ви всерйоз подумати, що таке дивне слово з'явилося в російській просто так, знічев'я?
Барак - baraque: халупа. Від общероманский слова barrio - глина. І зовсім це не винахід часів НЕПу.
Викидати антраша - від entrechat: запозичене з латині, і означає - плести, заплітати, сплітати, схрещувати. Згідно серйозного академічного словника, антраша - в класичному балетному танці рід стрибкоподібного стрибка, коли ноги танцюриста швидко схрещуються в повітрі.
Запопадливий - від retif: норовистий. Здається, одне з найстаріших запозичених з французької мови слів. Напевно, ще за часів Ярославни.
Вінегрет - vinaigrette: соус з оцту, традиційна заправка для салатів. До нашого традиційного блюда з буряка, кислої капусти і вареної картоплі не має ніякого відношення. Для французів взагалі подібне поєднання продуктів здається мало не смертельним, як не в захваті вони і від традиційного російського borsche або, скажімо квасу (як ви можете пити цю гидоту?).
Каструля - від casserole. І далі про кулінарію ...
Сосиска - від saucisse, як, власне, і креветка - від crevette. Ну, вже про бульйон-то, взагалі, здається, говорити немає сенсу. Тим часом bouillon - «відвар», походить від слова bolir - «кип'ятити». Ага.
Суп - soupe: запозичення з французької мови в XVIII столітті, що відбулося від латинського suppa - «шматок хліба, вмочений в підливу». Про консерви треба? - від concerver - «зберігати». Про слово «соус» говорити взагалі безглуздо.
Котлета - côtelette, яке в свою чергу походить від côte - ребро. Справа в тому, що в Росії звикли позначати словом котлета блюдо з рубленого м'яса, а французи їм позначають шматок м'яса на кісточці, точніше свинину (або баранину) на порібнині.
Помідор - від pomme d'or: золоте яблуко. Чому в Росії прижилося це словосполучення, історія замовчує. У самій Франції помідори називають банально - томатами.
Компот - від componere: складати, складати, компонувати, якщо хочете. Тобто зібрати разом купу всяких фруктів.
До речі, фразеологізм «не в своїй тарілці», дослівний, але не дуже правильний переклад фрази ne pas etre dans son assiette. Справа в тому, що assiette - це не тільки тарілка, з якої їдять, але основа, настрій. Так що, в оригіналі ця фраза означала «бути не в дусі, не в настрої».
Ресторан - restaurant: буквально «відновлює». Існує легенда, що в 1765 р якийсь Буланже, господар паризького трактиру, вивісив на дверях свого щойно відкритого закладу призовну напис: «Приходьте до мене, і я відновлю ваші сили». Трактир Буланже, де годували смачно і відносно дешево, скоро став модним місцем. Як часто буває з модними місцями, заклад отримав у завсідників особливу назву, ясна лише присвяченим: «Завтра знову зустрінемося в відновлювати!». До речі, перший ресторан в Росії «Слов'янський базар», був відкритий в 1872 році і, на відміну від трактирів, там більше їли, ніж банально бухали.
Збентежити - від courage: хоробрість, мужність. Кураж в російській мові теж придбав не зовсім очевидне значення. Тим часом, обростаючи приставкою, суфіксом і закінченням, слово стало означати, власне, що і малося на увазі: позбавити когось впевненості, мужності, привести в стан розгубленості.
Стушуватися - від toucher: торкатися, чіпати. Ммм ... думається, колись давно, пристойні дівчата червоніли і ніяковіли, тушувалися, так би мовити, коли особливо нахабні молоді люди хапали їх за коліна і інші частини тіла.
Трюк - truc: річ, штуковина, назва якої не можуть пригадати. Ну ... це ... як його ...
Рутина - від route, routine: дорога, шлях, і утвореного від нього routine: навик, звичність. А ви, часто ходячи по одному і тому ж шляху, з роботи додому і навпаки, не набили собі оскому? Може, все кинути, і зайнятися дауншифтинг (англійське слово - зараз не про нього)?
Брелок - breloque: підвіска на ланцюжку для годинника.
Меблі - meuble: буквально те, що рухається, можна зрушити, перенести на інше місце, на противагу immeuble - нерухомості. Ще раз спасибі Петру Першому за можливість не вказувати, що саме з предметів побуту є у вашій нерухомості, наприклад ті ж французькі: бюро, шифоньєр, трюмо, гардероб або табурет.
Ва-банк - від va banque: буквально «банк йде». Вираз, що вживалася гравцями в карти, коли їм раптом різко починало «перти». Тому, «піти ва-банк» і означає, ризикнути, сподіваючись, що можна отримати дуже багато.
Район - rayon: промінь. Став місцем на карті, а не джерелом світла.
Марля - від marly: тонка тканина, за назвою селища Марлі, зараз - Марлі-ле-Руа (Marly-le-Roi), де її вперше провели.
Дебош - débauche: розпуста, розпуста, розгул.
Нісенітниця - від galimatias: плутанина, дурниця. Існує прекрасна історія про те, що жив-був якийсь адвокат, якому потрібно було захищати в суді клієнта по імені Матьє, у якого вкрали півня. У той час засідання велися виключно на латині, адвокат, як і будь-який француз, що говорить іншою мовою, виголошував промову невиразно, плутано, і примудрився переплутати слова місцями. Замість «gallus Matias» - півень Матьє, сказав «galli Matias» - тобто - Матьє півня (Матьє, що належить півню).
І кілька історій, які ви напевно знаєте:
Шантрапа - від chantera pas: дослівно - співати не буде. Кажуть, справа була столітті в XVIII в садибі графа Шереметьєва, відомого завдяки створенню першого в Росії кріпосного театру. Само собою, майбутніх оперних дів і «Дивов» набирали з місцевих МАТРА та Грішек. Процедура створення майбутніх Парасковія Жемчугова відбувалася в такий спосіб: французький (рідше італійський) викладач збирав селян на прослуховування, і якщо тим по вуха пройшовся великий бурий ведмідь, впевнено заявляв - Chantera pas!
Шваль - від cheval: кінь. Теж за легендою, відступали французькі війська, сильно підморожені суворої російської взимку і замучені партизанами (теж, до речі, французьке слово), сильно голодували. Кінське м'ясо, яке і зараз у Франції вважається делікатесом, стало чи не єдиним джерелом їжі. Для росіян у яких жива ще була пам'ять про татаро-монголів, є конину було абсолютно неприйнятно, тому, почувши французьке слово cheval - кінь, вони не знайшли нічого розумнішого, ніж привласнити цю назву в зневажливому сенсі і його споживачам.
Шаромижниками - від cher ami: любий друже. І знову байка про війну 1812 року. Французи-дезертири бродили по селах і селах, випрошуючи хоч шматочок їжі. Само собою, прогиналися вони по-повній, звертаючись до російських аборигенам не інакше, як «дорогий друже». Ну як ще могли селяни охрестити нещасне напівзамерзлий істота, одягнене чортзна-що? Правильно - шаромижниками. До речі, стійка ідіома «Шерочка з машерочкой» теж з'явилося від cher et ma cher.
А ось слово «головоломка» з'явилося від зворотного перекладу слова кастет (cassetete) - від casse: ламати і tete - голова. Тобто в буквальному сенсі.
Це всього лише півсотні знайомих нам з дитинства слів. А скільки їх всього - ви навіть не уявляєте!