Польська культура харчувалася завжди багатьма джерелами. З одного боку, це були слов'янські вірування, звичаї і традиції, з іншого - вплив західноєвропейських країн і східних сусідів (України, Литви, Росії), з третьої - християнство в римсько-католицькій традиції (і, як наслідок - вплив латинської мови). Саме тому жіночі польські імена представляють особливий
Слов'янське коріння є у Божени і Мирослави, Казиміри, Віслави, Чеслави. А ось такі жіночі польські імена, як Беата, Люцина, Феліція, Сільвія або Марцеліна мають латинське походження. Багато популярних антропонімів (Анна, Марія, Наталія) звучать однаково практично у всіх мовах. З інших культур прийшли такі імена, як Ольга (російське скандинавського походження), Ілона (з угорського), Анета, Бернадетта (з французької). До речі, варто звернути увагу (особливо це важливо при перекладі), що дуже часто написання подвійних або одиночних приголосних не збігається з правилами нашої орфографії - наприклад, Ізабела.
Дуже цікаві жіночі польські імена грецького і єврейського походження. Цікавість їх в тому, що вони, маючи відповідності в російській мові, звучать зовсім інакше. Наприклад, грецьке за походженням ім'я Агнешка збігається за значенням з Агніей. А Катажина - це Катерина. Ще більш незвично для російського вуха звучить Малгожата (Маргарита по-нашому) або Ельжбета (тобто Єлизавета). Зменшувально-пестливі жіночі польські імена, на відміну від норм нашої мови і етикету, мають в складі суфікс-к-. Лідка, Елька, Олька - це для носіїв Польска нє зневага, а, навпаки, доброзичливість. Або суфікс "-усь-" (-uś): Анусь, Галюсь, Агусь. До речі, ще одна цікава особливість: польські жіночі імена, які омонімічни (звучать точно так же) російським, можуть мати абсолютно різне походження. Наприклад, Олена - це зменшувальне немає від Олени, а від Магдалени. Або Оля - немає від Ольги, як в російській, а від Олександри. Ася - від Іоанни, а не від Анастасії.
Цікаво і те, як змінювалися імена поляків в Росії. З одного боку було адже кілька століть посилань в Сибір ще в царські часи. З іншого - примусові переселення при Сталіні. І ось Юзефа ставала Люсею (звичніше для російського вуха), Альберт - Олегом, Ян - Іваном. Найчастіше змінювалося не тільки "повсякденне" ім'я людини, а й офіційне. І лише пізніше, після повернення на історичну батьківщину, відновлювалося і ім'я. Хоча за документами зробити було це не завжди просто. Варто відзначити і те, що в Польщі прийнято давати подвійні імена, які пишуться не через дефіс (Богдан Міхал, Юлія Патриція), а поруч. У побуті людина використовує, як правило, тільки одне і найчастіше перше. Однак його цілком можуть називати і другим, і навіть зовсім іншим ім'ям, якщо йому не подобається те, яким нагородили його батьки.
10 класичних літературних творів, які коли-небудь були заборонені Ось десять найвідоміших творів англомовної літератури, які були неодноразово заборонені.
