Великий Новгород
Якщо взяти лексику російського народу, тобто всі слова, що вживаються російськими на всій території Росії, врахувавши при цьому будь-який вік, все ступеня культурного розвитку людей, всі професії і т.д. ми отримаємо словниковий склад російської мови в усій його повноті, тобто лексику російської національної мови. Чи це можливо? Чи можна, наприклад, скласти словник, що включає всю російську лексику? Чи існують люди, які знають всі російські слова? Можна твердо сказати, що людей, які володіють всім лексичним запасом російської національної мови, немає. Адже для того, щоб знати все слова нашої мови, треба володіти не тільки літературною мовою, а й спеціальною термінологією всіх наук, і всіма діалектами Росії, і всіма жаргонами і т.д. Створення повного словника російської мови практично теж неможливо. У «Тлумачному словнику живої великоросійської мови» В.І. Даля 200 000 слів. Даль хотів відобразити лексику свого часу з можливою повнотою. Однак він був далекий від мети (а в його словнику більше слів, ніж в будь-якому іншому) До словника Даля не були багато спеціальні слова, багато діалектизми (звий, распадок, разлужье і ін.). Не можна осягнути неосяжне. Складання повного російського словника повинна передувати величезна робота по збиранню лексики говірок, професій, жаргонів. Але навіть якщо вдасться зробити повний словник, його повнота буде уявної: адже за час роботи з'явиться чимало нових слів, які не встигнуть увійти в словник.
У цій доповіді лексика російської мови буде розглянута з точки зору сфери її вживання. Мова піде про лексику для всіх і про лексику окремих груп населення, тобто про лексику загальновживаною і про лексику, вживання і розуміння якої пов'язане з певною територією або з якою-небудь професією, родом діяльності і т.п.
З точки зору того, які слова якими групами населення вживаються, російську лексику можна класифікувати наступним чином:
1. Лексика загальнонародна (загальновживана)
2. Лексика діалектна (обласна)
3. Лексика спеціальна (професійно-термінологічна)
4. Лексика жаргонна.
Найбільше уваги в цій роботі буде приділено лексиці необщеупотребітельной.
1.Общеупотребітельная лексика.
Найбільш важливою частиною словника російської мови в усьому його розмаїтті є загальновживана лексика. Вона являє собою те лексичне ядро, без якого немислимий мову, неможливо спілкування, її складають слова, які є виразами найбільш необхідних життєво важливих понять.
Загальнонародна лексика - кістяк загальнонаціонального літературного словника, найнеобхідніший лексичний матеріал для вираження думки російською мовою, той фонд, на базі якого в першу чергу відбувається подальше вдосконалення і збагачення лексики. Переважна більшість входять до неї слів стійко в своєму вжитку і споживані у всіх стилях мови.
Крім стилістично нейтральних слів в загальновживаної лексики виділяються також слова, які можуть вживатися всіма, але вже не в будь-якому випадку. Так, слова водиця, простак, журнал, вусатий, дворик, слівце і ін. На відміну від слів стилістично нейтральних, або мають експресією, або емоційно забарвлені. Відтінки емоційної забарвленості створюються різними зменшувально-пестливих і збільшувальне-зневажливими суфіксами (вод-иц-а, журнальних-чик. Двір-ик. Слів--єчк -о), а експресивність передається особливої зображальністю слів мови (простак, вусатий, лихач, спритник ). Вживаючи такі слова, мовець виражає своє позитивне або негативне ставлення до предмету, явищу. Тому ці слова майже не зустрічаються в науковій доповіді, в діловому документі. Вживання експресивно-емоційних слів обмежена певними стилями мови: частіше вони використовуються в розмовному стилі, нерідко - в публіцистичному.
Однак, вищесказане не означає, що загальновживана лексика становить замкнуту групу слів, яка не піддається ніяким впливам.
Навпаки, вона може поповнюватися словами, які раніше мали обмежену (діалектних або професійну) сферу вживання. Так, слова животрепетне, різношерстий, невдаха, самодур, завсідник, нудний і недо. ін. ще в першій половині 19 ст. не були відомі всім говорить по-російськи: сфера їх вживання була обмежена професійної (жівотрепещушій, різношерстий) або діалектної (невдаха, самодур, завсідник, нудний) середовищем. У сучасній же російській мові ці слова входять до складу загальновживаної лексики.
З іншого боку, деякі загальновживані слова з плином часу можуть виходити із загального обороту, звужувати сферу свого вживання: наприклад, слова зоба. тобто Тобто, гидують. тобто світанок, зараз зустрічаються тільки в деяких російських говорах. Бувають випадки, коли слово з загальнонародного словника йде в професійні жаргони.
Загальновживаної лексики можна протиставити лексику обмеженого вживання - слова, які використовуються людьми, пов'язаними за родом занять, професій, або територіальними межами.
2. Необщеупотребітельная лексика.
У складі цієї лексики можна виділити спеціальну, жаргонную та діалектних лексику. Причому діалектна і жаргонна лексика, на відміну від спеціальної, лежить за межами російської літературної мови.
2.1. діалектна лексика
Слова, вживання яких властиво людям, які живуть в певній місцевості, становлять диалектную лексику. Діалектні слова використовуються переважно в усній формі мови, так як і сам діалект - це головним чином усна розмовно-побутова мова жителів сільської місцевості.
Діалектна лексика відрізняється від загальновживаної не тільки більш вузькою сферою вживання, але і рядом фонетичних, граматичних і лексико-семантичних особливостей. Відповідно до цих особливостями розрізняють кілька типів діалектизмів:
1) фонетичні діалектизми - слова, в яких відображаються фонетичні особливості даного діалекту: бочки, Ванька, тіпяток (замість бочка, Ванька, окріп) - південноросійські діалектизми; Куріч, цяси, целовек, Нємчі (замість курка, годинник, людина, німці) - діалектизми, що відображають звукові особливості деяких північно-західних говорів;
2) граматичні діалектизми - слова, що мають інші, ніж в літературній мові, граматичні характеристики або відрізняються від загальновживаної лексики по морфологічної структурі. Так, в південних говорах іменники середнього роду нерідко вживаються як іменники жіночого роду (вся поле, така справа, Чує кішка, чиє м'яса з'їла); в північних говорах поширені форми в погребу, в клубу, в столу (замість в погребі в клубі, в столі); замість загальновживаних слів збоку, дощик, бігти, нора і т.д. в діалектної мови вживаються слова з тим же коренем, але інші за морфологічним будовою: сбочь, дожжок, бечь, норь і т.п .;
3) лексичні діалектизми - слова, і за формою, і за значенням відрізняються від слів загальновживаної лексики: когут - півень, напередодні - на днях, гутарить - говорити, інду - навіть і т.п. Серед лексичних діалектизмів виділяються місцеві назви речей і понять, поширених в даній місцевості. Ці слова називаються етнографізмом. Наприклад, етнографізмом є слово панёва - так в Рязанської, Тамбовської, Тульської і деяких інших областях називають особливий різновид спідниці.
Діалектне слово може відрізнятися від загальновживаного не формою, а значенням; в цьому випадку говорять про осемантіческіх діалектизми. Так, словом верх в деяких південних говорах називають яр, дієслово позіхати використовується в значенні кричати, кликати, вгадати - в значенні дізнатися кого-небудь в обличчя і т.д.
2.2. Професійна і спеціальна лексика
Слова, вживання яких властиво людям певних професій, що мають сферою свого використання будь-яку спеціальну галузь науки або техніки, становлять лексику професійну і спеціальну. Ці два визначення необхідні для того, щоб в загальному пласті виділених таким чином слів розрізняти, по-перше, офіційно прийняті і регулярно вживаються спеціальні терміни, тобто спеціальну лексику та, по-друге, властиві багатьом професіями експресивно переосмислення, перекручені слова та вирази, взяті із загального обороту.
Різниця між спеціальними термінами і професійними словами можна показати на наступних прикладах. У металургії терміном настил позначають залишки застиглого металу в ковші, робочі ж називають ці залишки козлом. тобто в даному випадку настил - офіційний термін, козел - професійний. Фізики жартівливо називають синхрофазотрон каструлею, наждачний папір - це офіційне, термінологічне назва, а шкурка - професіоналізм, широко використовуваний і в непрофессіональноё сфері і т.п.
Спеціальна термінологія зазвичай «покриває» всю цю спеціальну область науки або техніки: всі основні поняття, ідеї, відносини отримують своє термінологічне найменування. Термінологія тій чи іншій галузі знання або виробництва створюється свідомими і цілеспрямованими зусиллями людей - фахівців в даній області. Тут діє тенденція, з одного боку, до усунення дублетів і багатозначних термінів, а з іншого - до встановлення суворих кордонів кожного терміна і чітких відносин його з іншими одиницями, які утворюють дану термінологічну систему.
Професіоналізм менш регулярні. Оскільки вони народжуються в усному мовленні людей, зайнятих тією чи іншою професією, вони рідко утворюють систему. Для деяких об'єктів і понять є професійні назви, а для інших їх немає. Відносини між різними профессионализмами також відзначаються певною випадковістю, невизначеністю. Значення професіоналізму, що виникає зазвичай на базі метафоричного переосмислення слова або обороту, нерідко перетинається зі значеннями інших профессионализмов. Нарешті, на відміну від спеціальних термінів, професіоналізми яскраво експресивні, виразні, і це їх властивість з особливою виразністю виявляється в сусідстві з офіційним, книжковим спеціальним терміном, значення якого даний професіоналізм дублює.
У деяких випадках професіоналізми можуть використовуватися на правах офіційних термінів; їх експресивність при цьому кілька стирається, проте лежить в їх основі метафоричність значення відчувається досить добре. Наприклад, плече важеля, зуб шестерні, коліно труби і т.д.
Хоча спеціальна і професійна лексика мають обмежену сферу вживання, між нею і лексикою загальновживаною існує постійний зв'язок і взаємодія. Літературна мова освоює багато спеціальні терміни: вони починають вживатися не в властивих їм контекстах, переосмисляться, в результаті чого перестають бути термінами, або детермінологізіруются.
В художній прозі професіоналізми і спеціальні терміни використовуються не тільки для мовної характеристики героїв, але і для більш точного опису виробничих процесів, відносин людей в службової та професійної обстановці.
2.3. жаргонна лексика
Крім того, зберігається і постійно оновлюється лексика молодіжного - шкільного та студентського - жаргону. Для сучасного стану характерні, наприклад, численні англіцизми, нерідко навмисно спотворені: герла - дівчина, френд - хлопчик, вайтовий - білий, трузера - штани, штани.
Жаргонними є деякі переосмислені слова загальновживаної лексики: тачка в значенні автомобіль, злиняти - непомітно піти, предки - батьки і т.п. експресивні освіти типу Стіпе, стіпуха - стипендія, потрясно - дуже добре, фірмовий - вищої якості, модний і ін.
Однак вживання жаргонізмів в художньому тексті повинно бути виправдане і загальним задумом твору, і стилістично.
1. Калінін А.В. Лексика російської мови. Видавництво Московського університету. 1971 р
2. Петрова М.А. Російська мова. Лексика. Фонетика. Словотвір. М. «Вища школа" 1983 р
3. Шанський М.М. Лексикологія сучасної російської мови. М. «Просвещение» 1972 г.
4. Російська мова. Підручник для педагогічних інститутів під редакцією професора Л.Ю. Максимова. М. «Просвещение" 1989 р
Інші новини по темі:
Ляшенко Тетяна Олександрівна 1 Курс. Група ТВ-125 тема: Лінгвістичні словники Лінгва стіки (від лат. Lingua - мова), наука про мову Всі словники діляться на енциклопедичні та лінгвістичні. Енциклопедія представляє в стислій формі сучасний стан наукових знань в якій-небудь області.
Одним з найважливіших показників, рівня культури людини, мислення, інтелекту є його мова, Людина все життя удосконалює свою промову, опановуючи багатствами мови. Кожен віковий етап вносить щось нове в його мовленнєвий розвиток. Найбільш важливі щаблі в оволодінні мовою припадають на дитячий вік - його дошкільний і шкільний періоди.
Функціональна асиметрія півкуль головного мозку - була відкрита в ХІХ ст. але лише в середині ХХ ст. нейрофізіологія і нейросеміотіка дізналися набагато більше про відмінність у функціонуванні півкуль.
Вимоги, що пред'являються до вступного твору до вузів, зокрема в МГУ, базуються на "Нормах оцінки знань, умінь і навичок" Міністерства освіти РФ для середніх загальноосвітніх шкіл.
Анатомія людини, представлена в кросвордах. Для виконання цього завдання стануть в нагоді не тільки знання в курсі фізіології, але і знання латинської мови. Під кожним словом, даним російською мовою, написати його переклад - вийде латинська приказка.
за статтею А.П.Васілевіч. Завданням психолінгвістичного дослідження спеціальної лексики хворих на алкоголізм було вивчення в порівняльному аспекті частотної організації словника спеціальної алкогольної лексики хворих на алкоголізм і у здорових.
Інститут Іноземних Мов Спеціальна лексика в романі І. Єфремова «Час Бика» Курсова робота з російської мови Здав: Сафонов Денис 2 курс італ англ
Зміст Вступ 3 Глава 1. Сучасний стан проблеми в лексикології англійської мови 6 1.1 Історія англійської мови в США 6 1.2 Різні точки зору дослідників про дану проблему 12
Лексична омонімія. У лексичній системі російської мови є слова, які звучать однаково, але мають зовсім різні значення. Такі слова називають лексичними омонімами, а звукове і граматичне збіг мовних одиниць, які семантично не пов'язані один з одним називається омонімією. (Гр. - homos - однаковий + onyma - ім'я).
Історизм в романі А. Н. Толстого «Петро Перший» Лексикою називають словниковий склад мови, причому, коли говорять про словниковому складі мови, мають на увазі слова в їх індивідуальних (лексичних - на противагу граматичним) значеннях. Кожне слово є позначенням кокой-то реалії, - ось ця здатність слів позначати ті чи інші предмети, ознаки, явища дійсності і характеризує слова як одиниці лексики.
Просторіччя, використані в тексті Цар потішники Нянька Маруся Молодці докладать без всяких брехня. чому на серці морок. Нехай він до завтра добуде шитий золотом килим
ВСТУП В запозиченні російською мовою іншомовних слів в різні епохи відбилася історія нашого народу. Економічні, політичні, культурні контакти з іншими країнами, військові зіткнення накладали свій відбиток на розвиток мови.
Курганський державний університет | Контрольна робота з дисципліни діалектології варіант 12 студентки 2 курсу заочного відділення групи 225
1. Введення 2.Вхожденіе запозичених слів в лексику російської мови 3. Запозичені слова в суспільно - політичному житті країни. Процеси, пов'язані з освоєнням запозичень
Баранов М.А. ДМГ-104 Природний і штучний мову. «Мова - одяг думок.» Семюель Джонсон План: Введення. 1. Поняття мови. 1.1 Що таке мова 1.2 Мова - система кодів.
До історії існування сленгу. Сленг як явище в сучасній лінгвістиці. Сленг і жаргон. Молодіжний сленг. Шляхи підвищення мовної культури мовців.