В процесі реалізації першої функції держава:
- визначає правове становище постійно діючих тристоронніх органів;
- встановлює принципи і правила ведення колективних переговорів;
- визначає легітимних представників сторін та їх правовий статус;
- закріплює принципи і (певною мірою) межі колективно - договірного регулювання;
- регламентує порядок вирішення колективних трудових спорів.
Державне регулювання колективно - договірного процесу (включаючи вирішення колективних трудових спорів) має на меті:
б) стимулювати розвиток колективно - договірного регулювання;
в) сприяти досягненню фактичної рівності партнерів шляхом встановлення спеціальних гарантій для представників працівників.
До державних заходів, спрямованих на підтримку колективних переговорів, відносяться також законодавче закріплення мінімуму трудових прав працівників і участь державних органів у вирішенні колективних трудових спорів. Державний рівень гарантій виступає базовим для проведення переговорів, служить свого роду точкою відліку. Існування встановлених державою гарантій для працівників розглядається як стимул для їх підвищення в колективно - договірних актах.
У Росії при досить розвиненому трудовому законодавстві колективно - договірне регулювання активно використовується саме для підвищення рівня гарантій трудових прав, встановлення пільг і переваг.
Другий непрямий регулятор, який спрямований на досягнення сторонами угоди, - це існування державної системи вирішення колективних трудових спорів, що виникли в процесі переговорів. Відповідно до чинного законодавства значну роль у вирішенні колективних трудових спорів грає спеціальна державна Служба по врегулюванню колективних трудових спорів, основним призначенням якої є організація примирних процедур (ст. 11 Федерального закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів"). Сприяння незалежної державної Служби у створенні примирних органів, надання консультаційно - методичної допомоги, безумовно, вносять свій внесок у досягнення взаємоприйнятних угод.
Виконання другої функції держави - співпраця з інститутами громадянського суспільства - відбувається шляхом участі відповідних державних органів в роботі тристоронніх органів і укладанні угод.