Справа в капелюсі - ідіоматичний вираз, що означає: все буде в порядку, справа майже зроблено, справа вдається, захід вдається виконати в нашу користь.
У вираженні використовується слово «капелюх», яке до діловодства ніякого відношення не має, будучи головним убором.
Саме слово «капелюх» прийшло в російську мову не раніше ніж за царювання Бориса Годунова. тобто самий кінець 16 століття, та й застосовувалося воно в ті часи тільки до «німецьким», іноземним головних уборів [1]. За своїм призначенням капелюх, будучи різновидом шапки, крім головного убору, несе й інші функції, зокрема, вона ну просто незамінна при зборі милостині і при жеребкуванні. І саме в цій площині лінгвісти шукають розгадку відомому фразеологизму.
Звідки взялося це вираз, точно невідомо, але версій безліч, і всі вони засновані, зрозуміло, на капелюсі [2].
Існує кілька версій походження виразу [2].
1-я версія. Чиновники, що розбирали справи, брали хабарі в капелюхи. Хабарництво - найдавніший і добре зарекомендував себе спосіб вирішення питань в інстанціях: раз чиновник взяв хабар - значить, справа буде розібрано на користь мзду дав. Прикладом цієї версії може служити вірш А. К. Толстого «У наказових воріт збирався народ ...» (1857):
Прийшов до дяка позивач, каже: «Ти батько
бідних;
Якби ти мені допоміг - бачиш грошей мішок
Мідних, -
Я б ті всипав, їй-богу, в шапку десять рублів,
Жарт! »
«Висип зараз, - сказав дяк, підставляючи ковпак. -
Ну-тка! »[3].
2-я версія. За старих часів, коли пошти ще не існувало, документи доставляли гінці. Щоб не втратити важливі папери, вони зашивали їх під підкладку шапки чи капелюха. Таким чином, найважливіші «справи» перебували в капелюхах [4].
3-тя версія. При Івані Грозному деякі судові справи вирішувалися жеребом, а жереб тягнули з капелюха судді. Іншими словами, вся справа вирішувалося в капелюсі. Ця версія, хоч і існує, але багатьма лінгвістами визнається сумнівною: слово «капелюх» прийшло в російську мову дещо пізніше [1].
[Ред] Джерела
Навігація за темами