Таємниця книги «по кому дзвонить дзвін» Хемінгуея

Шанувальники Ернеста Хемінгуея відзначають 108 років від дня його народження. На Кубі ця дата співпала з ще однією - 45 років тому там відкрили будинок-музей письменника. Туристів в це легендарне місце зараз не пускають.

Марат Мамсуров, академік, брат Хаджі Мамсурова: "Хемінгуей був дуже недбало одягнений, часто прикладався до фляги з віскі, в цілому це справило на Мамсурова негативне враження. Тим більше, що Мамсуров повинен був говорити з ним про речі, які мали якщо не секретний , то закритий характер. Але згодом вони здружилися.

Ця вілла обійшлася Хемінгуею в 18,5 тисяч доларів - п'ята частина гонорару за роман "По кому подзвін". Ще до свого переїзду письменник розпорядився повісити цей дзвін. Хемінгуей використав його особисто. Тільки в тих випадках, коли до нього приїжджали особливо важливі гості.

У 59 році його відвідав заст. голови Радміну СРСР Анастас Мікоян, який подарував модель штучного супутника землі і двотомник творів письменника російською мовою. "Дзвони" в цьому виданні не було. Радянська цензура порахувала роман карикатурою на війну в Іспанії. Він потрапив до рук радянського читача лише в 1968, цього року не стало і Хаджі Мамсурова. Але він встиг прочитати роман.

Марат Мамсуров, академік, брат Хаджі Мамсурова: "На пряме запитання, відображений він у героя Роберта Джордана, він сказав, і так і ні. Образ синтетичний, в ньому, перш за все, відображені риси самого Хемінгуея".

Незадовго до смерті, Хемінгуей опечатав віллу і поїхав в США. Повернутися йому не довелося. Перше видання "Дзвони" він залишив на комоді, поруч зі своєю друкарською машинкою. Письменник працював тільки стоячи босоніж на шкурі антилопи Ку-ду, яку він привіз з Африки.

Ідальберто Батіста Блес, куратор будинку-музею Хемінгуея: "У 1987 році ми брали на віллі дружину Михайла Горбачова. В будинку, через необережність вона розбила пляшку віскі, залишену Хемінгуеєм, це сталося якраз за цим вікном, поруч зі столиком, на якому лежала книга "По кому подзвін". Для колекції музею це була непоправна втрата ".

З тих пір всередину нікого не пускають, туристам доводиться заглядати у відкриті вікна, а літературознавцям зустрічатися в тіні мангових дерев перед будинком. Про те, що свій "Колокол" Хемінгуей написав зі слів радянського розвідника, їм невідомо. Та й сам письменник так ніколи і не дізнався, хто був той македонець, якого він зробив головним героєм свого улюбленого роману.

Схожі статті