Українські народні казки для дітей. Повний список українських казок
Українська народна казка існує вже кілька сотень років, але не втрачає своєї привабливості для читачів будь-якого віку, вона і в сучасних умовах користується незмінною популярністю серед дітей та взрослих.Украінская казка є найпопулярнішим фольклорним жанром, що оповідає про історію українського народу, його традиціях і культурі , узагальнюючим загальнонародний життєвий досвід, уявлення народу про краще життя, що відображає морально-етичні цінності українського народу.
Читаючи українську народну казку. можна помітити, що завжди в житті знайдеться підтвердження всього того, про що в ній йдеться. Ось, наприклад, взяти казку «Совині діти». Хіба не так само буває в житті, що для матері її діти найкращі і найгарніші? І не важливо яка у них зовнішність, мати любить своїх дітей, піклується про них, пишається ними. Або українська казка «Про півника і двох мишенят». Напевно, кожен з нас зустрічав у житті хоч одну людину, яка веде себе, як ті мишенята, що лінувалися і не хотіли допомагати петушку, а коли прийшов час є - то вони перші за стіл сідають.
Ще однією характерною рисою української народної казки є відсутність детального опису зовнішності головного героя. Для зображення його краси використовуються кілька виразних деталей, як, наприклад, дорогі (золоті або срібні) одягу, такий же кінь. Або це робиться за допомогою слів «такий красивий, що і ну!», «Такий, що на світлі другого такого немає». І неодмінно цього героя притаманні чуйність, скромність, доброта та інші моральні якості, які цінуються в усі часи і в усіх народів.
Справжній чоловік в українській народній казці обов'язково відрізняється благородством своїх вчинків - він рятує рідну землю від багатоголових зміїв або інших ворогів, звільняє красуню з полону і завойовує її любов лицарським поводженням. Він є втіленням мужності, сміливості, благородства, непідкупності, доброти, а тому завжди перемагає негативного героя, носія зла, який непроханим гостем з'являється на його шляху. У цьому образі втілилася споконвічна народна мрія про всесильного захисника скривджених або про звичайний трудівника, винагороди за свої чесноти: доброту, працьовитість, хоробрість. У багатьох українських казках вірним другом героя в походах, незамінним помічником у господарстві є кінь. Зазвичай головний герой української чарівної казки має надзвичайну силу, яка зображується за допомогою такого художнього засобу як гіпербола (гіперболізація - перебільшення): Іван - мужичий син «однією рукою дуб як схопить, - нахилив до землі, потім відпустив»; Котигорошко "зростає, зростає, як з води. Трохи років, а вже великий виріс ». Для зображення представників протилежного табору (злих сил) також використовується гіпербола: у змія «полум'я з рота пашить, нижня губа до землі звисає, верхня до хмари дістає».
Персонажі багатьох українських народних казок часто схожі між собою своїми діями, але кожен з них неодмінно має якусь особливість, яка виявляється в зовнішності, рисах характеру, мови, поведінці, зброю, атрибутах. Наприклад, Котигорошко завжди використовує в бою зі змієм булаву, а Чабанец батіг з прив'язаним до нього каменем.
У деяких чарівних українських казках присутні міфологічні істоти, що мають дивовижні здібності. Вони допомагають головному герою вийти зі скрутного становища, виконуючи за нього різні надскладні завдання (Скороход, Стріла, Морозко, Вернидуб, Крутивус і інші). Вони є своєрідним відображенням мрії людини про полегшення важкої праці.
У зображенні жінки українська народна казка дотримується тих же ідеалів моралі, що і усна народна творчість всіх народів світу. Основні якості, які повинні бути в жінці і які особливо цінуються, це вірність її коханому чоловікові, готовність до самопожертви заради дітей, чоловіка, брата або батька, доброта, щирість. Зазвичай в українських казках образи дівчат і жінок дуже привабливі - вони чесні, працьовиті, сміливі, не підкоряються зміям, Кощія і часом навіть виконують за героя або разом з ним все неймовірно складні завдання.
Оскільки до знань, до багаторічного життєвого досвіду народ завжди ставився з повагою, то допомагають героям порадами старенькі мудрі бабусі чи дідуся з довгою до землі бородою. Хоча існують в казках і персонажі з протилежними характеристиками, як, наприклад, маленький дідок з бородою в сажень з казки про Котигорошка.
Ще однією рисою української народної казки є її динамічність і діалогізірованной мова, що дає оповідачеві можливість по-різному зображати ( «грати») кожен персонаж, імпровізуючи з інтонацією і висотою голосу (як в театрі одного актора). Ця гра побудована на творчих законах художньої умовності - гротеску. Гротеск в казці - своєрідне художнє вираження людської фантазії. Особливо гумористичне настрій надає гротеск так званим надокучливим (кумулятивним) казкам ( «Дід, баба і курочка-рябушечка», «Як півник до моря по воду ходив» і ін.) Здавалося б, що за біда - розбилося яєчко, але стільки шуму, горя і переживань через це у героїв, що мимоволі посміхнешся і подумаєш: так часто буває в житті - якась дрібниця викликає стільки емоцій, що згодом вже про неї розповідають, як про важливу подію.
Казка, як невелике емоційне оповідання повчально-розважального змісту, побудована так, що ми часто відразу розпізнаємо в ній вигадку. Цьому сприяє ще одна особливість української казки - так звана казкова обрядовість, тобто традиційні зачини і кінцівки, які супроводжують розповідь на початку і кінці: «Був собі ...», «В деякому царстві, у деякій державі був собі ...», «Був - не був, та кажуть люди, що був ...» або: «І я там був, мед-пиво пив, у роті не було, а по бороді текло »,« От вам казка, а мені бубликів в'язка, мені колосок, а вам грошей мішок »,« Стали добре жити і долю хвалити, що їм допомагала » .
Дуже часто один і той же сюжет, записаний в різних місцях від різних казкарів, має чимало спільного і одночасно відмінного, тобто одна і та ж казка може мати кілька варіацій. Також герої українських казок подібні героям казок інших народів світу. Наприклад, українські богатирі Котигорошко, Іван-селянський син, Іван Побиван, Козак Мамарига дуже нагадують богатирів інших народів: білоруського Удовенка, молдавського Фет-Фрумоса, грузинських Ростома і Зураба, таджицького Ераджа Паглівона, чукотського Великого Секена і ін.
Народні казки дуже добре піддаються мультиплікації, екранізації, сценічного втілення. У лялькових театрах частіше використовуються казки про тварин, оскільки вони мають нескладне сюжетне побудова, відрізняються гумором і точністю характеристики героїв.
Завдяки всім вищезгаданим особливостям, українська народна казка дуже колоритна, цікава, добре сприймається і запам'ятовується читачами (слухачами), а тому буде існувати завжди, даруючи радість і дорослим, і дітям.
----------------
Українські народні казки.
Читаємо безкоштовно онлайн.