Макаронічної мова - це мова, побудована на запозичених словах.
Граматичні форми вивчати потрібно, враховуючи стилістичний аспект.
Співвідносність відмінкових форм: цукор і цукру, чаю та чаю, в будинку - в будинку.
Макаронічна мова (італ. Macaronismo. Від страви макарони, що сприймався як груба селянська їжа, пор. Назви на кшталт «кухонні латинь») - використання слів і словосполучень різних мов в тексті. До «внутрішнім» макаронічна мова відносяться також складні слова-гібриди. утворені з коренів різних мов (наприклад, автомобіль з грец. # 945; # 8016; # 964; # 959; - і лат. mobilis).
Спочатку - слово або вираз з живої народної мови (французької, італійської), яке проникало в літературну латинську мову в середньовічній західно-європейській літературі.
Психологічно гумористичне дію макаронічна мова пояснюється тим же явищем несподіваного контрасту, яким обумовлені і інші види художнього комізму. Цілком природні в різних міжнародних жаргонах, макаронічна мова, придумані давно, мали значення художнього прийому.
У європейській культурі є також твір, в якому макаронічна мова не просто прийом, а ціла філософія взаємопроникнення культур: це «Поминки по Финнегану» Джеймса Джойса. Макаронічна мова в ньому створені на основі 165 мов, діалектів і арго [1].
Макаронічна мова як літературний прийом властивий і сучасній російській літературі, зокрема, письменникам-постмодерністів.