Комедія Н. В. Гоголя «Ревізор» давно вже розійшлася цитатами і гострими порівняннями, так як вони дуже влучно відображають людську натуру. Це твір, який великий письменник написав у 1835 році, актуально і по сей день. Тому що в ньому описані з найяскравішої точністю найрізноманітніші риси людського характеру, зокрема його головного героя. Боягуз, хвалько, самовпевнена людина - ось короткий образ Хлестакова. У комедії «Ревізор» ці риси розкриті соковито і яскраво.
обман століття
Обставини склалися так, що Хлестакова прийняли за важливу персону. І він, замість того щоб відразу виправити непорозуміння, миттєво входить в образ. Тут-то і виявляються найпотаємніші якості його характеру.
Невдаха і маленька людина
повітове дворянство
В яке суспільство потрапляє головний герой? Це середовище дрібномаєтногодворянства, представники якого стурбовані лише тим, щоб підкреслити свою значимість і велич. Кожен житель повітового містечка намагається підкреслити недоліки іншого, щоб довести, що він кращий. Персонажі "Ревізора" Гоголя чванливі, іноді дурні, але вважають себе місцевою аристократією.
Короткий образ Хлестакова в комедії «Ревізор» можна описати так - це людина, яка дуже далекий від ідеалу, він гравець, він невеликий гульвіса. Хлестаков вважає, що комфорт повинен панувати, а мирські насолоди стояти на першому місці. Нічого поганого не бачить він у тому, щоб обдурити шахраїв. Більш того, він упевнений, що робить «свята справа».
Гоголь вивів прекрасний образ хвалька і боягуза, який ні до чого не прагне і просто пропалює своє життя. Він «один з тих людей, яких в канцеляріях називають порожніми».
До речі, цитати Хлестакова з «Ревізора» дуже влучно і яскраво характеризують певне коло людей. Точні характеристики, дані героям декількома словами, досить точно відбивають їх внутрішню суть.
Цікаво, що, крім реальної особи, в герої є якийсь привид, який мститься йому фантастичним самоствердженням. Він щосили намагається бути не тим, хто насправді, але це відчайдушно не виходить. Але навіть власний лакей Хлестакова в відкриту зневажає пана. Ось як він відгукується про свого господаря: «Хай би вже було справді щось путнє, а то адже елистратишка простий».
І хвалько, і негідник
Хлестаков має хороший родовід. Він народився в родині старосвітського поміщика, в глибинці Росії. Але чомусь не зумів зберегти зв'язок ні зі своїм родом, ні з народом, ні з землею. Він не пам'ятає свого родства і від цього стає як би штучним людиною, який вискочив з «петровської табелі про ранги». Про свого батька він відгукується досить зневажливо: «Вони, тюхтій, і не знають, що таке значить" накажете прийняти "». Такі цитати Хлестакова з «Ревізора» зайвий раз підкреслюють, що сімейних традицій герой не шанує, та ще й намагається познущатися над старим батьком.
Але це не заважає йому брати гроші від «неосвіченого батька» і витрачати їх на свій розсуд.
Самозакоханий, азартний, хвалькуватий - ось короткий образ Хлестакова в комедії «Ревізор». Він приїхав в готель і тут же вимагає собі найсмачніший обід, тому що до іншого він нібито не звик. Він програє всі гроші, але не може зупинитися. Він ображає слугу і кричить на нього, але в деяких моментах гаряче прислухається до його порад.
А вже хвастощів скільки! Чи не моргнувши оком, він заявляє, що відмінно володіє пером, і такі відомі твори, як «Роберт Диявол» і «Фенелла», він особисто написав за один вечір. Він навіть не підозрює, що це не книги, а опери!
Такому вмінню миттєво перебудовуватися і не ніяковіти залишається тільки позаздрити! Щоб справити враження на обивателів, він раз у раз сипле французькими словами, яких знає лише кілька. Йому здається, що мова його від цього стає світської, насправді ж його потік слів викликає сміх. Він не вміє закінчити свою думку, тому швидко змінює теми, перескакуючи з одного на інше. Коли йому щось потрібно, він може бути ласкавим і ввічливим. Але як тільки Хлестаков отримує своє, тут же починає грубити і грубіянити.
Моралі немає, є тільки вигода
Ніяких моральних обмежень для Хлестакова немає. Він порожній і несерйозна людина, який переймався лише власним благополуччям. І коли до нього приходять чиновники, щоб дати йому елементарну хабар, він приймає її як належне. Спочатку, коли гроші дають перший раз, він надзвичайно тушується і навіть упускає їх від хвилювання. Але коли заходить поштмейстер, Хлестаков вже більш впевнено приймає гроші. У Суниці він просто вимагає їх з напором. Поки що він упевнений в душі, що ці кошти він бере в борг і неодмінно їх віддасть. Але як тільки він розуміє, що його переплутали з поважною особою, Хлестаков миттєво підлаштовується під ситуацію і вирішує скористатися таким чудовим шансом.
Місце комедії в світовій літературі
Гоголь, «Ревізор», Хлестаков - ці слова міцно увійшли в світову літературу. Поняття «хлестаковщина» стало прозивним символом обману, крутійства та близькості.
14 психологічних причин, які змушують людей закохатися в вас У любові є багато хвилюючих моментів: сміх і метелики в животі, відчуття щастя і блаженства, комфорт, прихильність і повна довіра партнеру. Ми.
